Перші згадки села у хроніках відносяться до кінця 17 ст. На початку 18 століття воно перейшло до рук Королівської комори. В ті часи воно вважалось русинським (в ті часи русинами називали українців) населеним пунктом. Місцеве населення переважно було зайняте лісозаготівлею.
Зараз Кваси привертають увагу туристів завдяки наявності великої кількості джерел мінеральних вод типу «Нарзан» та «Єсентуки». На їх основі було відкрито першу лікарню «Буркут» із власними купелями. Її назва пов’язана з найменуванням на гуцульському діалекті газованої цілющої рідини.
Профілакторій було створено 19 ст. у період Австро-Угорського панування та в середині 20 ст. століття називався Боркут або Тисаборкут.
Обов’язково слід згадати стародавні перекази, пов’язані з місцевістю.
Один з них говорить, що перші поселенці, що прийшли сюди, прямували через перевал. Вони бігли в ліси від панщини.
Казали, що взимку з Галичини до Чорної Тиси прийшла жінка із двома доньками. Вони довго пересувалися гірськими стежками, а потім присіли відпочити біля величезного валуна. З того часу він зветься «Бабиним каменем». Вважається, що незаміжнім дівчатам слід доторкнутися до нього і тоді не пізніше ніж через рік вони зустрінуть свого судженого.
Коли наші мандрівники підійшли до річки, вони помітили молодих чоловіків. Юні дочки одразу ж закохалися в них, негайно зустрівши в юнаках взаємність. Молоді не стали відкладати справу в довгу скриньку і одразу посваталися до красунь. Жінка погодилася, але наполягла на вінчанні у церкві.
Юнаки скочили в сідло і незабаром привезли попа, зав’язавши йому очі, щоб він не видав утікачок. Піти йому після обряду не дозволили, а збудували священикові будинок.
Поруч оселилися молодята і життя потекло своєю чергою. Поступово чутки про нове село стали доходити і до інших противників панщини, які прагнули знайти затишне місце. Поступово воно зростало і розширювалось, а згодом стало великим селом.
Інший переказ повідомляє, що якось тут проїжджали вершники, які прямували до Сіготу (так називалося тоді місто Мараморош-Сігот). Звідти вони привозили сіль, що високо цінувалася тоді.
Мандрівники знайшли місце привабливим і вирішили збудувати тут собі житло. Поруч вони знайшли джерело води, яку назвали “квасною”. Подібні аналогії пояснювалися тим, що вона голосно дзюрчала і зцілювала від різних недуг.
Поступово кількість жителів збільшувалась і незабаром тут виник населений пункт під назвою Кваси.