Римській церкві доводилось діяти на Закарпатті в непростих умовах. З нею асоціювались іноземні гнобителі, богослужіння на латині було незрозумілим місцевому населенню, а католицькі свята і звичаї сприймались як чужі. Проти них виступали православні священики, а з часом і прогресивна частина уніатського духовенства та інтелігенції.
Втім варто відзначити позитивний вплив католицизм на долучення Закарпаття до надбань європейської культури. Католицькі монастирські ордени відкривали школи, в яких учні вивчали так званий трівіум (граматику, риторику і логіку). Знання латинської мови відкривало доступ до європейських університетів.
В XIII столітті на розорені татарами землі Закарпаття угорські королі запросили колоністів з Німеччини, більшість з яких були саксонцями. Разом з ними в регіон переїхали священики і монахи латинського обряду. Німецькі колоністи отримували землі, право на самоврядування, будували костели, відкривали школи, намагались окатоличити місцевих русинів. Про ті процеси свідчить Середнянський замок, побудований монахами ордену тамплієрів (храмовників).
Позиції католиків в регіоні значно зміцніли на початку XIV століття, коли до влади в Угорщині прийшла династія Анжу. Новий король Карл Роберт для зміцнення своїх позицій запросив на Закарпаття західноєвропейських магнатів найвідомішими з яких стали графи Другети.
Саме Другетам належить головна роль в поширенні католицизму в нашому краї. Завдяки ним було побудовано велику кількість католицьких храмів, а в Ужгород з словацького міста Гуменого було перенесено католицьку єзуїтську колегію, яка стала першим вищим навчальним закладом Закарпаття.
Відео
Фото
-
Костел святого Мартина в Мукачеві -
Костел святого Юрія в Ужгороді -
Горянська ротонда
Error: API requests are being delayed. New posts will not be retrieved for at least 5 minutes.
