Додати об'єкт до каталогу

Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!

Стати гідом

Косів

Місто Косів Івано-Франківської області розташоване в самому серці Карпат. Косівщина вражає своєю неповторною атмосферою та природною красою. Особливість Косова полягає в його унікальній культурній спадщині, що відображається в художній різноманітності та ремесленницькій майстерності місцевих жителів. Місто славиться виробами з дерева, вишивкою та народними ремеслами. Крім того, Косів відомий своєю великою кількістю церков і костелів, які є свідками багатовікової історії регіону. Чарівна природа, яка оточує місто, створює ідеальне середовище для туризму, літнього та зимового відпочинку. Косів – приваблива локація для тих, хто прагне насолоджуватися красою карпатського краю.

Косів

Зміст

Коротка історія міста Косів

Перша письмова згадка про Косів міститься у грамоті великого князя литовського Свидригайла від 1424 року. Саме тоді від литовського князя село Косів отримав у подарунок його вірний слуга Максимов Влад Драгосинович. З 1569 року Косів став частиною польської держави – Речі Посполитої.

У 1560-х роках поруч з ним виникло містечко Риків. Проте, внаслідок шляхетських міжусобиць, це місто було повністю знищене. Після відновлення цього містечка його почали називати Косів, а село Косів було перейменовано на Старий Косів. Перша документальна згадка саме про місто Косів відноситься до 1579 року.

Місто Косів активно розвивалось завдяки видобутку солі. В Середні віки сіль була дуже цінним і дорогим товаром, за що її навіть називали білим золотом. Сіль в Косові отримували методом виварювання соляної води з місцевих джерел, яку гуцули називали ропою. Солеварний промисел потребував великої кількості робочих рук, що призвело до швидкого зростання населення містечка. Польська влада стимулювала переселення в Косів великої кількості євреїв, які активно займались торгівлею, орендою та збирали податки. Багаті євреї містечка Косів та місцеві польські шляхтичі неодноразово зазнавали нападів місцевих народних повстанців – опришків.

Історія міста Косів була надзвичайно буремною та сповненою великою кількістю різноманітних війн. В 1621 році містечко Косів було знищено турецькими військами, а в 1624 його зруйнували буджацькі татари. Саме тоді було зруйновано Косівський замок.

З 1772 року, після Першого поділу Речі Посполитої, Косів увійшов до складу Австрійської імперії. З того часу життя містечка на тривалий період стало спокійним і впорядкованим. Саме в цей час, в доповнення до солеварного промислу, Косів почав активно розвиватись як центр розвитку різьби, вишивки, килимарства і особливо кераміки. А наприкінці 19 століття в місті почала активно розвиватись курортна галузь. В цей же час в містечку почав активно розвиватись український національний рух. Одним із співзасновників Української радикальної партії став уродженець містечка Косів Михайло Павлик.

В роки Першої світової війни Косів двічі перебував під окупацією російської армії. В цей час в місті відбувалися численні погроми та грабунки за участі російських солдат.

З листопада 1918 до травня 1919 року місто Косів перебувало у складі Західноукраїнської народної республіки. Втім, визвольні змагання українців в ті часи зазнали поразки і Косів спочатку було окуповано румунськими військами, а з серпня 1919 року по вересень 1939 року містечко опинилось у складі міжвоєнної Польщі. В цей час активно продовжують розвиватись мистецькі промисли, а саме місто Косів стає надзвичайно популярним туристичним центром з великою мережею пансіонатів. Розвиток солеваріння в міжвоєнний період загальмувався, а в 1938 році солеварню в місті зачинили. Саме місто значно розширилось. В 1929 році до нього приєднали частину сіл Старий Косів і Вербовець, а в 1934 році Косів поглинув село Москалівку. В 1937 році на короткий період часу назва міста змінилась на Косів Гуцульський. Згодом місту повернули стару назву – Косів.

За часів Другої світової війни (в 1939-1945 роках) Косів зазнав страшних потрясінь. Спочатку мешканці Косова зазнали страшного терору з боку радянської влади. А після приходу німецької влади в 1941 році розпочалось планомірне знищення єврейського населення. Велика єврейська громада міста була майже повністю знищена. Місто Косів стало одним із осередків боротьби ОУН-УПА за незалежну Україну. Вони боролись як з нацистами, так і з радянською владою після її повернення в місто.

В радянський період історії в місті Косів більше уваги приділялося розвитку народних художніх промислів, а ось розвиток туристичної галузі гальмувався. В радянські часи населення містечка продовжило збільшуватись, а сам Косів став районним центром.

Після 1991 року в місті розпочався справжній бум у розвитку як народних ремесел, так і туристичної галузі. В наші дні Косів претендує на звання культурного і туристичного центру Гуцульщини.

Температура в Косові зараз:

23.1o C   |   73.5o F

Коротка історія єврейської громади Косова

Перші євреї в Косові з’явилися в ХVІ – на поч. XVII ст. Втім, в ті часи їх було дуже мало і мова не може йти про повноцінну громаду. З часом єврейське населення Косова почало суттєво збільшуватись, як за рахунок міграційного притоку, так і внаслідок природного збільшення їх чисельності. У ХVІІІ столітті в Косові вже з’явився єврейський цвинтар кіркут.

В ті часи Косів був у власності польських магнатів Язловецьких і Дідушицьких. Вони надавали великі привілеї єврейським купцям та ремісникам з метою їх масового переселення в Косів. Така політики призвела до перетворення Косова на єврейське містечко, де більшість населення в центральній частині міста становили євреї. Вони займались торгівлею, орендували солеварні, млини, маєтки, корчми та допомагали збирати податки. Польські магнати запрошували євреїв, в першу чергу, задля збільшення своїх прибутків, оскільки в цьому плані у всі часи вони були надзвичайно успішними.

Містечко Косів та його околиці вважаються дуже важливим місцем для хасидів. Їх вважають справжньою колискою цього містичного відгалуження юдаїзму. У 1720-ті роки в околицях Косова у печері поблизу озера протягом семи років усамітнювався та молився засновник хасидизму Ізраель бен Елі’езер Ба’ал-Шем-Тов (скорочено Бешт) (1698-1760).

За однією хасидською легендою великий цадик Бешт одного разу навіть врятував ватажка опришків Олексу Довбуша (1700–1745), який втікав від переслідування панських посіпак. Він вказав Довбушу дорогу для втечі через гірські ущелини. Вдячний ватажок опришків подарував цадику люльку.

Хасидські громади в Косові з’явилися у середині 1730-х рр. Вже у 1736 році тут з’явилася своя Косівська хасидська династія, від якої бере початок і Вижницька династія.

Єврейська громада Косова стрімко зростала. Вже наприкінці XVIII ст. у місті мешкало 110 єврейських родин. Для порівняння греко-католицьких в той час нараховувалось – 250, а римо-католицьких – лише 7. Євреї Косова були доволі заможними і часто ставали жертвами нападів загонів опришків.

Втім, ризик бути пограбованим чи вбитим не зупинив збільшення єврейської громади Косова. З 1827 року євреї вже становили більшість населення цього прикарпатського містечка. А у 1880 році їх частка складала 78%. На зорі XX ст. косівська єврейська громада складала вже 2560 осіб, що становило 82,5% населення містечка. Тож в ті часи Косів був класичним єврейським містечком. Такі поселення самі євреї називали штетл. Втім, внаслідок буремних подій Першої світової війни єврейська громада Косова дуже сильно постраждала і частка євреїв в місті впала до 51% населення (2166 осіб).

В 1920-1930-х роках чисельність євреїв у Косові продовжила зростати і за даними польської статистики в 1931 році складала аж 6730 осіб. В цей час тут активно розвивається сіоністський рух. Багато вихідців з прикарпатського містечка переселились в Палестину.

Внаслідок окупації Косова німцями в 1941-1944 роках місцева єврейська громада була жорстоко знищена. В наші дні в місті майже не залишилось євреїв. Втім, містечко час від часу відвідують хасидські паломники, які відвідують святі для них місця.

Легенди міста Косів

Як і будь-яке місто в Карпатах, історія Косова оповита багатьма легендами і переказами.

Цікава легенда розповідає про історію заснування міста. Колись жив собі воїн Косів. Своє незвичне ім’я він отримав завдяки таланту насвистувати мелодії пісень. Жив він за часів князя Юрія та служив у його дружині. Був він воїн відважний і мужній. За його численні бойові заслуги князь дозволив воїну самому вибрати місце для свого маєтку. Він довго їздив та жодна місцина йому не подобалась. Одного разу він вирішив вирушити в Карпати і ось він натрапив на надзвичайну мальовничу місцевість з річкою, горами і лісом. А після того, як він почув чарівний свист пташок в Косові, остаточно вирішив тут оселитись. З тих пір цей край і назвали Косово, а згодом – Косів.

Інша легенда стверджує, що назва міста Косів утворилась від слова “кос”. Цим терміном гуцули називають дроздів, яких в давні часи в місцевих лісах було дуже багато.

Ще один переказ про заснування міста Косів пов’язує його з королем Данилом Галицьким та його боярином Косичем. Король Данило наказав боярину зміцнити кордони Галицьких земель в горах, де боярин заснував нове поселення, яке назвали на честь нього – Косів.

Дуже моторошна легенда пов’язана з підземеллями колишнього замку на Міській горі. В 1624 році на містечко Косів напали буджацькі татари. Мешканці міста разом зі своїм цінним майном вирішили врятуватись в підземеллях твердині. Однак, татари захопили і спалили фортецю, а величезна кількість людей була просто вбита. З тих пір Косівський замок так і не відбудували. Вхід в підземелля замку випадково знайшли напередодні Другої світової війни, коли будували автостанцію. Місцева влада вирішила замурувати цей вхід, однак, один чоловік встиг спуститись в підземні лабіринти і знайшов величезну кількість скарбів, а далі він побачив кімнату з численними кістяками загиблих міщан. Наляканий чоловік вибіжав на поверхню, а коли повернувся за скарбами вхід вже засипали.

Не менш моторошною є легенда пов’язана з опришками, які пограбували церкву в Косові. Здобич була дуже великою, тому вони взяли в заручники паламаря та служку, щоб вони несли награбоване. Коли опришків почала оточувати варта, вони вирішили вбити служку та паламаря і сховати їх тіла разом з награбованим в ямі, яку вирили під великим каменем. А мертвим опришки наказали оберігати скарби від живих. З тих пір місцеві мешканці вважають той скарб проклятим і завжди тримаються від нього подалі. Лише на початку XX ст. знайшовся сміливець, який вирішив дістатись до скарбів опришків. Він підірвав проклятий камінь гранатою, але коли спробував забрати скарб йому на заваді стали два скелети, які піднялись з-під землі. Наляканий чоловік відразу втік і більше ніколи не підходив до цього місця.

Карта пам’яток Косова

Історико-культурні пам’ятки в місті Косів

Монастирська церква Різдва Івана Хрестителя у Косові

Знайомство з пам’ятками міста Косів варто починати з його храмів. Найвідомішим та найстарішим серед них є дерев’яна церква Різдва Івана Хрестителя, яку збудували в 1912 році. Вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Раніше на місці цієї святині розміщувався монастир і храм Святого Миколая. Про цю давню обитель згадує дарча грамота князя Свидригайла в далекому 1424 році. Монастир проіснував тут декілька століть поки в 1744 році його не закрили в результаті об’єднання з Крилоським Свято-Успенським монастирем. А в 1912 році розібрали стару дерев’яну Миколаївську церкву, на місці якої спорудили сучасну церкву Різдва Івана Хрестителя.

Церква Святого Василія Великого в Косові

Ще однією цікавою пам’яткою дерев’яного сакрального зодчества в Косові є Церква Святого Василія Великого, яка входить до складу монастиря.

Місцеві називають цей храм Москалевським, оскільки він розташований у однойменному районі міста.

Цей чудовий шедевр дерев’яної церковної архітектури побудували в 1895 році у традиційному гуцульському стилі. В тому ж році поруч була споруджена дзвіниця. Стиль споруди традиційний для того часу – гуцульський.

Костел Матері Божої Святого Розарію (Косів)

Першу римо-католицьку парафію в місті Косів заснували ще на початку XVIII століття. Спершу римо-католики Косова для своїх релігійних потреб спорудили маленький дерев’яний костел святого Миколая. Земельну ділянку та кошти на спорудження святині надали Юрій та Маріанна Дідушицькі. В 1777 році замість старого занедбаного храму за кошти Тадея Дідушицького спорудили новий дерев’яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Він простояв в Косові трохи більше століття поки 20 липня 1881 року його не знищила пожежа. В 1890-1892 роках римо-католики спорудили в Косові новий мурований костел Матері Божої Святого Розарію у неоготичному стилі.

Колишній повітовий суд міста Косів початку XX ст.

Колишній повітовий суд міста Косів початку XX ст.

Ще однією цікавою пам’яткою архітектури в місті Косів є будівля колишнього повітового суду. Цей храм феміди спорудили в 1904-1908 роках, коли Косів перебував під владою Австро-Угорщини. У величезних підвалах цієї будівлі зберігали численні матеріали судових справ.

Після першого приходу в Косів радянської влади у 1939 році будівля повітового суду стала осередком місцевого НКВС. Це перетворило колишній осередок правосуддя на велику катівню, в якій тоталітарним комуністичним режимом було знищено велику кількість українських патріотів. Величезні підвали повітового суду перетворили на місце тортур і вбивств.

На підтвердження цих звірств в 1992 році під час розкопок у підвалах колишнього суду знайшли останки 19 закатованих нкведистами українців.

В 1957 році будівлю колишнього суду в місті Косів передали для відкриття школи-інтернату. Серед вихованців цього навчального закладу є багато відомих особистостей, які прославили місто Косів. Серед них варто згадати вченого-філолога Миколу Корпанюка, письменника Миколу Близнюка та дослідника рідного краю, автора численних книг Івана Мисюка.

За часів незалежності у 1993 році школу-інтернат реорганізували у школу-інтернат-гімназію, а у 2011 році – у навчально-виховний комплекс. Нині ж, починаючи з 2018 року, це Косівський ліцей імені Ігоря Пелипейка.

Будівлю колишнього повітового суду в місті Косів, яка знаходиться за адресою вул. Шевченка, 43, внесено до реєстру пам’яток місцевого значення.

Косівська лікарня початку XX ст.

Косівська лікарня початку XX ст.

Сучасна Косівська центральна районна лікарня має давню історію. Перший корпус цього медичного закладу збудували ще в 1905-1908 роках. В цій будівлі сьогодні розташовані кардіологічний і терапевтичний відділи.

На початку минулого століття в Косівській лікарні було лише 50 ліжок. Лікування в ній було платне. Палати поділялись на три класи за рівнем обладнання і харчування, що відображалось і на розмірі оплати. До 1939 року в Косівській лікарні щороку проводилось до 90 операцій. До Другої світової війни лікарями в цьому медичному закладі здебільшого були євреї.

В радянські часи Косівську лікарню суттєво розширили і перетворили на потужний багатопрофільний медичний заклад.

Нині Косівська центральна районна лікарня має 360 ліжок та 9 відділів. Щороку тут лікуються тисячі людей з усього Косівського району.

Стару ж будівлю Косівської лікарні, де нині розміщуються кардіологічний і терапевтичний відділи, внесено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Пам’ятники, меморіальні дошки та хрести в місті Косів

Історія міста Косів сповнена великою кількістю героїчних і трагічних сторінок. На згадку про найважливіші події та для увіковічнення відомих історичних постатей в Косові встановлено велику кількість різноманітних пам’ятників, меморіальних дошок та хрестів.

Під час екскурсії по місту Косів варто обов’язково пройти поруч з:

    1.  Хрестом 1849 року (встановлений з нагоди скасування панщини на сучасній вулиці Ірчана).
    2. Пам’ятником Тарасу Шевченку 1914 року (встановлений з нагоди 100-річчя з дня народження поета).
    3. Пам’ятником Івану Франку 1956 року авторства І. Николишина та М. Обезюка, розташованим навпроти Народного дому (вул. Грушевського, 1).
    4. Пам’ятним знаком на місці масового вбивства нацистами євреїв, відкритим у 1968 році та оновленим на івриті та українській мові в 1994 році.
    5. Пам’ятником соратнику Івана Франка Михайлу Павлику 1973 року авторства М. Обезюка, А. Німенка та В. Жигуліна.
    6. Меморіальною дошкою українському графіку Василю Касіяну 1986 року, авторства І. Соломченка, яка встановлена на будинку Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
    7. Меморіальною дошкою художнику Євгену Сагайдачному 1988 року, авторства М. Жагаляка, яка також встановлена на будинку Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
    8. Хрестом на подвір’ї гімназії, який встановлено у 1992 році в пам’ять про закатованих жертв репресій НКВС.
    9. Хрестом на розі вулиць Незалежності та О. Кобилянської, який встановили в 1994 році на честь воїнів УПА, яких прилюдно стратили у 1945 році (у 2004 році поруч з хрестом за кошти Ольги Копчук збудували капличку.
    10. Меморіальною дошкою видатному лікарю Аполлінарію Тарнавському, авторства І. Андрійканича, яку встановили в 1995 році на будівлі санаторія “Косів”.
    11. Пам’ятником “Борцям за волю України” 1997 року, авторства І. Андрійканича, який знаходиться поруч з церквою св. Василія Великого. В ніші цього монументу закладено список 1186 мешканців Косівщини, які загинули у боротьбі за Україну протягом 1939-1952 років.
    12. Кам’яним хрестом 1988 року, який встановлено з нагоди 1000-ліття хрещення України-Руси поруч з храмом Різдва Івана Хрестителя.
    13. Меморіальною дошкою відомому лікарю Василю Стефаруку, який першим в місті Косів почав використовувати рентген. Дошку виготовлено І. Андрійканичем та встановлено в 1998 році у будинку, де жив лікар (на сучасній вулиці Василя Стефарука).
    14. Меморіальною дошкою засновнику і диригенту хорової капели “Гуцульщина” Мирославу Процюку, яка з 1988 року прикрашає районний Будинок культури.
    15. Дерев’яним розп’яттям 2000 року, авторства А. Гур’єва, В. Кіндратчука та І. Кіщука, який встановлено на честь 2000-ліття Різдва Христового поруч з церквою Різдва Івана Хрестителя.
    16. Дерев’яним розп’яттям 2000 року, авторства В. Попенюка, В. Олійника та С. Стефурака, який встановлено на честь 2000-ліття Різдва Христового поруч з церквою св. Василія Великого.
    17. Гранітним хрестом 2000 року, авторства І. Андрійканича, який встановлено на символічній могилі січових стрільців та вояків УГА (насипана 1934 року) поруч з церквою св. Василія Великого.
    18. Меморіальними дошками відомому хірургу Ярославу Хомину 2000 року, авторства І. Андрійканича, які встановлено на його будинок по вулиці Міцкевича та на старому корпусі центральної районної лікарні.
    19. Меморіальними дошками відомому письменнику Мирославу Капію 2001 року, авторства Й. Приймака, які встановлено на його будинку по вулиці Міцкевича та на будівлі Косівського ліцею № 1 імені Ярослава Мудрого.
    20. Меморіальною дошкою письменнику, публіцисту, громадському і політичному діячу Михайлу Павлику, авторства І. Андрійканича, яку встановлено у 2003 році на садибі родини Павликів.

Кожен з цих пам’ятників, меморіальних дошок і хрестів розповідає про найважливіші віхи історії Косова та вшановує пам’ять про видатних особистостей та героїв.

Пам’ятник Тарасу Шевченку 1914 року (Косів)

Монумент видатному українському поету є найстарішим пам’ятником в містечку Косів. Пам’ятник Тарасу Шевченку встановили напередодні Першої світової війни 29 липня 1914 року з нагоди століття від дня народження поета.

Для встановлення монумента обрали живописне місце за Кутським мостом на березі річки Рибниці поруч з роздоріжжям між Косовом і Старим Косовом навпроти базару. Для встановлення пам’ятника додатково насипали курган, що стало певною імітацією могили поета на Чернечій горі в Каневі. На кургані встановили високий постамент з погруддям Т.Г. Шевченка.

Єврейські архітектурні пам’ятки Косова

Косівський будинок рабина

Косівський будинок рабина

Серед єврейських пам’яток Косова чи не найкраще зберігся колишній будинок рабинів Гаґерів. Збудували його наприкінці XIX століття з характерними для неокласичного архітектурного стилю строгою симетрією, широким карнизом, античними колонами-пілястрами під фронтонами та кованими балконами. Дивлячись на цей шедевр архітектури, виникає враження наче ти не в маленькому містечку Косові, а десь в центральній частині Львова.

Будинок рабина внесено до реєстру пам’яток архітектури і містобудування місцевого значення.

Історикам не вдалось з’ясувати ім’я архітектора цієї пам’ятки.

Відомо лише, що функції виконроба виконував Ян Морда, який був родом із містечка Бохня поруч з Краковом.

За легендою, для спорудження будинку рабина використовували камені із залишків фортеці на Міській горі.

Ця будівля була багатофункціональною. Перший поверх використовували місцеві крамниці, а резиденція рабина знаходилась на другому. В ті часи місцеві мешканці цей будинок називали Рабинів мур.

Найстаріше фото будинку рабина було зроблено у 1892 році чеським фотографом Франтішеком Рехором.

В ті часи перед будинком рабина в Косові знаходилась центральна міська площа – Ринок. Щодня на цій вимощеній площі можна було побачити гуцулів та євреїв, які продавали свої ремісничі вироби, городину та худобу.

На початку ХХ століття в будинку рабина відкрилась перша книгарня в місті Косів. Вона належала єврейському підприємцю Абрагаму Крайзелю. Тут активно продавались книги та підручники на українській, польській та німецькій мовах, а також на івриті. Крім того, тут можна було купити газети та папір.

В наші дні будинок рабина в Косові використовується для розміщення експозицій Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини та музею історії Визвольних змагань на Гуцульщині.

Косівське єврейське кладовище

Єврейське кладовище (кіркут) в Косові було засноване у 1742 році. Для його облаштування єврейська громада міста отримала земельну ділянку поруч з Міською горою за сучасним будинком №42 на вулиці Незалежності.

Косівський кіркут зберігся до наших днів. Тут розташовано декілька сотень надгробних плит мацев на площі понад 1 га. Найбільшу цікавість викликають мацеви ХVІІІ–ХІХ ст. та поховання хасидських цадиків. Мацеви Косівського кіркута є одними з найцікавіших у всій Східній Європі. Це надзвичайно цінні пам’ятки сепулькрального єврейського мистецтва.

Синагоги міста Косів

Синагоги міста Косів

Всі синагоги в місті Косів належали хасидській громаді. Перший дерев’яний клойз (молитовний будинок) в Косові було споруджено наприкінці XVIII ст. Саме його можна назвати першою синагогою в місті. Вона забезпечувала релігійні потреби не тільки самого Косова, а й навколишніх сіл. В косівську хасидську громаду входив навіть віддалений Заболотів. Де саме знаходилась перша синагога в місті достеменно невідомо. Відомо лише, що вона розташовувалась поруч з дорогою на Коломию. Це була велика гарна споруда на 200 осіб, збудована на кошти заболотівського підприємця ребі Натана Чавтана (Бендера). Ще один мешканець Зоболотова рабі Моше Шфарбер обдарував косівську синагогу землею з будинком.

Цю першу Косівську синагогу використовували представники династії цадиків Хаґерів. Це була дуже гарна, світла та простора споруда з залом на сто чоловіків та галереєю на сто жінок. До наших днів ця синагога не збереглась. Що саме з нею сталось невідомо.

Більше інформації збереглось про центральну хасидську синагогу містечка Косів. Вона розташовувалась на місці, де нині знаходиться двоповерховий житловий будинок за адресою вулиця Незалежності, 126. Ця синагога була двоповерховою мурованою спорудою, яка мала товсті міцні стіни. Залу для молитов прикрашали різьблені дерев’яні рослинні орнаменти в темно-коричневих та золотистих кольорах. На жаль, цей архітектурний шедевр не зберігся до наших днів. Цю синагогу ввечері 17 жовтня 1941 року знищили нацисти. Спочатку вони застрелили в синагозі 7 євреїв, які шукали тут прихисток. Після чого підпалили святиню, а пожежній команді, яка приїхала із Жаб’я заборонили її гасити. Синагога повністю згоріла, а товсті стіни, які від неї залишились знесли пізніше, збудувавши на місці святині житловий будинок.

Будівля ще однієї Косівської синагоги збереглась до наших днів. Свого часу тут також діяла єврейська школа хедер. Згодом, в радянські часи, приміщення цієї синагоги використовував відділ кінофікації. В наші ж дні колишня синагога на вулиці Попова використовується міською радою.

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

Адреса: вулиця Незалежності, 55, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: вівторок-неділя з 10:00 до 17:00, понеділок – вихідний.

Вартість вхідних квитків в музей: для дорослих – 40 грн., для студентів і пенсіонерів – 25 грн., для учнів – 20 грн.

Телефони для довідок:

Цей музей розпочав свою роботу в 1969 році. Його засновником виступив Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського (нині Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського), який вирішив відкрити в місті Косів свій відділ.

Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського

Адреса: вулиця Тиха, 1А (GPS: 48.32076, 25.10129).

Робочі дні: вівторок-неділя з 10:00 до 18:00. Обід: з 13:00 до 14:00. Вихідний: понеділок.

Вартість квитків: вхід до музею безкоштовний (бажаючі можуть зробити пожертву).

Телефони для довідок:

Цей музей є справжнім раєм для поціновувачів гуцульських старожитностей. Розташований він у приміщеннях місцевої музичної школи. Свої двері для відвідувачів він відкрив порівняно нещодавно – у 2007 році. Саме в цьому році викладач Косівської музичної школи Михайло Струтинський вирішив подарувати громаді міста свою колекцію предметів народної творчості. Всі ці скраби він наполегливо збирав все своє життя, починаючи з далекого 1961 року.

Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва

Адреса: вулиця Міцкевича, 2, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: понеділок-п’ятниця з 9:00 до 17:30.

Телефони для довідок:

Навчальний заклад, в якому розташований цей музей, має давню історію і зіграв велику роль в розвитку традиційних народних ремесел Косова. Його історія розпочалась в далекому 1882 р., коли Ткацьке товариство заснувало Ткацьку школу, що розташовувалась в ті часи в приміщеннях теперішнього гуртожитку інституту.

Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери

Адреса: вулиця Незалежності, 55, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: будні дні – з 9:00 до 18:00,субота – з 10:00 до 17:00, неділя – вихідний.

Вартість відвідування:

  • дорослі – 10 грн.;
  • діти – 5 грн.;
  • екскурсії – 20 грн.

Телефон для довідок: (03478) 2 46 72

Цей музей патріотичного спрямування заснували 11 березня 1999 року. Спочатку він називався «Косівський музей визвольних змагань Прикарпатського краю». З 2006 року він являється філіалом Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери. Косівський музей визвольної боротьби розмістився в двоповерховій будівлі кінця ХІХ – початку ХХ століття, яка виконана у стилі класичної архітектури палацового зразку.

Музей сакрального мистецтва

Адреса: проспект Грушевського, 9, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: понеділок-субота з 10:00 до 20:00, неділя з 12:00 до 18:00.

Телефон для довідок: (067) 812 29 24

Музей сакрального мистецтва в місті Косів відчинив двері для відвідувачів у 2016 році. Цей приватний музей засновано у власному будинку відомим косівським художником-різьбярем та реставратором Тарасом Стринадюком. Одним з найвідоміших шедеврів цього майстра є запристольний образ Святого Василія Великого, який знаходиться в Косівській греко-католицькій церкві (на Москалівці).

Музей Родини Стринадюк “KOKA”

Адреса: проспект Грушевського, 48, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час:

  • понеділок-четвер з 10:00 до 18:00;
  • п’ятниця з 09:00 до 18:00;
  • субота з 13:00 до 17:00;
  • неділя – вихідний.

Телефони для довідок: (097) 767 07 65; (097) 740 57 43

Цей приватний музей відкрив свої двері для відвідувачів в 2017 р. Засновником цього чудового музею став відомий майстер-різьбяр Микола Стринадюк. Музей діє при його творчій майстерні. Назва походить від творчого псевдоніму автора – “Кока”. Саме так називав себе Микола в ранньому дитинстві, коли ще не вмів говорити.

Приватний музей-садиба гуцульського мистецтва родини Корнелюків

Адреса: вулиця Гоголя, 26, м. Косів, Івано-Франківська область.

Вартість відвідування: вхід вільний.

Робочий час: з 10:00 до 19:00 (без вихідних).

Телефон для довідок: (034) 782 01 02

Цей чудовий приватний етнографічний музей міста Косів розташований у садибі відомої родини майстрів народних промислів – Корнелюків. Для облаштування власного музею зусиллями цієї знаної родини за короткий час була збудована шестикімнатна двоповерхова будівля, де і розмістили сам музей.

Родинний музей кераміки Василя Стрипка (Косів)

Адреса: вулиця Гоголя, 26, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: щодня (за домовленістю).

Телефон для довідок: (3478) 2 32 34

Музей кераміки Василя Стрипка було створено на зорі незалежності України в 1990 р. Він знаходиться у приватній садибі майстра в місті Косів. В цьому будинку Василь Юрійович Стрипко мешкає разом зі своєю дружиною Ольгою.

Музей родини Малявських в Косові

Адреса: вулиця Тиха, 1, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: щодня з 10:00 до 17:00 (крім неділі).

Телефон для довідок: (3478) 2 32 91

Художній музей родини Малявських, як і музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського, розмістився в будівлі Косівської школи мистецтв. Експозиція музею, заснованого в 2007 році в місті Косів, присвячена творчому подружжю Геннадія і Анастасії Малявських.

Домашній музей жіночих прикрас у Косові

Адреса: вулиця Стефурака, 11, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: без вихідних.

Телефон для довідок: (3478) 2-18-04

На збирання колекції, яка стала основою цього чудового музею, знадобилось аж 32 роки. Результатом багаторічної праці стало збереження неймовірних прикрас виготовлених народними майстрами.

Домашній музей Івана Павлика в Косові

Домашній музей Івана Павлика

Телефон для довідок: +380 (3478) 2-29-34

Цей музей засновано видатним майстром художнього різьблення Іваном Юрійовичем Павликом (1921-1999) в останні роки його життя. Серед експонатів музею є велика кількість шедеврів майстра. Справжньою перлиною експозиції музею є жіночі дерев`яні коралі з червоного дерева магоня, орнамент яких викладено перламутром та бісером.

Крім музею, твори Івана Павлика зберігаються в церкві Різдва Івана Хрестителя у Косові. Тут збереглись виготовлені його талановитими руками панікадила, свічники, патериці та рама для плащаниці Ісуса Христа.

Оздоровлення на Косівщині

Косівське джерело “Кринчиста”

Місто Косів та Косівський район є чудовою локацією для оздоровлення цілющими мінеральними та джерельними водами. В самому місті розташовано 4 джерела: “Кринчиста”, “Чуркало”, “Попід камінь” і “Сірководневе”.

Косівські джерела надзвичайно популярні влітку. Внаслідок глобального потепління вода в місцевих криницях в цей час пропадає. Тому для сотень місцевих мешканців джерельна вода стає справжнім порятунком. Ще однією причиною популярності косівських джерел є надзвичайна м’якість їхньої води. Справа в тому, що в самому Косові і на Косівщині вода, здебільшого, дуже жорстка і має шкідливий для нирок крейдяний осад.

Санаторії міста Косів та його околиць

Вже наприкінці XIX ст. місто Косів та його околиці стали популярним місцем курортного відпочинку. Цей процес пригальмувався в роки Першої світової війни, однак, в міжвоєнний період курортна галузь міста Косів продовжила стрімко розвиватись. В цей час щорічна кількість відпочивальників складала близько 3 тисяч чоловік. Для їх оздоровлення діяла широка мережа пансіонатів. В наші дні місцеві санаторії є популярним місцем відпочинку та оздоровлення з сервісом на рівні європейських бальнеологічних курортів. Найвідомішими санаторіями є “Карпатські Зорі” та “Косів”.

Чани в Косові

В місті Косів та його околицях в багатьох готелях, котеджах і приватних садибах є власні карпатські чани. Власники намагаються розмістити їх в місцях, які дозволяють максимально насолодитись місцевою природою та свіжим карпатським повітрям. Поруч завжди є можливість охолодитись або в природних водоймах, або в басейнах чи дерев’яних діжах. Любителі екстриму взимку можуть для охолодження пірнути в кучугуру снігу. Косівські чани наповнюють чистою холодною джерельною водою.

Що ще цікавого варто відвідати в Косові?

Пам’ятки Косова, про які теж не варто забувати:

  • Костел святого Антонія Падуанського.
  • Пам’ятник Івану Франку, відкритий 1956 р. (автори: І. Николишин, М. Обезюк).
  • Пам’ятник М. Павликові, відкритий 16 грудня 1973 р. (автори: А. Лилянко, В. Жигулін).
  • Сувенірний базар.
  • Косівський оглядовий майданчик “Над Гуком”.
  • Косівська міська Замкова Гора (450 м) із залишками земляного валу, з якої відкривається панорама міста та прилеглих сіл, вигляд на Покутсько-Буковинські Карпати. На горі ростуть унікальні для Прикарпаття чорні альпійські сосни, а також є листяні та хвойні насадження, зарості білої акації.
Косівський (Смоднянський) сувенірний ринок

Координати: 48.31630808387352; 25.110986244213905 (на околиці м. Косів поруч із с. Смодна).

Робочий час: базар працює тільки по суботам з 04:00 до 14:00.

Якщо у Вас виникло бажання придбати якусь річ з місцевого генд мейду собі на пам’ять, то найкращою для цього локацією в місті є сувенірний ринок. Це справжній музей гуцульських народних ремесел під відкритим небом, який обов’язково слід відвідати, перебуваючи в Косові.

Гірськолижний курорт Косів

Косів є чудовою локацією для гірськолижного відпочинку. На відміну від Буковелю та Драгобрату ціни тут дуже демократичні, а черги на підйомники мінімальні.

Гірськолижні траси в самому Косові розташовані серед неймовірно живописного національного парку “Гуцульщина”.

Більшість гірськолижних трас Косівського району є малолюдними, а відтак досить безпечними та комфортними для новачків. Відсутність ратраку робить траси Косівщини привабливими для любителів фрірайду.

Гуцульська сироварня в селі Яворів

На Косівщині сироварні втілюють вікові традиції майстрів, які знають секрети виготовлення найкращих сортів сиру. Тут, серед живописних карпатських гір, знаходяться справжні майстерні, де кожна грань процесу виробництва сиру пронизана місцевою культурою і унікальним досвідом поколінь. Сироварні в Косові та на околицях міста відомі своєю ретельністю у виборі натуральних інгредієнтів та бездоганним смаком готових продуктів. Тут виробляють сири з найсвіжішого молока місцевих фермерських господарств, де кози та вівці пасуться на зеленій траві карпатських луків. Сири Косівщини — це втілення культурного та кулінарного багатства цього унікального куточка України.

Косівські «Таємничі водоспади»

Таємничі водоспади на околицях Косова – справжнє місце сили, яке просякнуте потужною містичною енергетикою. Тут забуваєш про всі турботи і повсякденну суєту та відчуваєш повне єднання з природою.

Цей мальовничий каскад складається з 5 водоспадів середньою висотою близько 2 м. Ці водоспади утворені струмком, який починається зі схилу гори Михалків, лине східною стороною гори Острий (Гострий) та поринає до річки Рибниці понад урочищем «Скали» на вулиці Івана Франка в Косові.

Водоспад «Косівський Гук»

Найпопулярнішим водоспадом міста Косів безсумнівно являється “Косівський Гук”. Цей мальовничий невеличкий багатокаскадний водоспад заввишки 2,5 метра знаходиться в межах самого міста. Саме легка доступність водоспаду “Косівський Гук” зробила його популярним місцем для туристів. Як місцеві мешканці, так і туристи полюбляють відпочивати і влаштовувати пікніки поруч з цим водограєм.

Косівський водоспад «Шум»

Ми вже розповідали про каскадний водоспад Косівський Гук, висота якого внаслідок повені зменшилась. В цьому плані водоспад Шум є прикладом творчого впливу стихії. Справа в тому, що цей водограй після кожної повені лише збільшується. Нині його висота складає 3 метри, хоча раніше він був ледь помітним порогом. Фотографії зроблені на фоні цього водоспаду виходять дуже вдалими завдяки надзвичайній мальовничості природньої локації.

Косівське Плесо Скали

Косівське Плесо Скали

Другим за популярністю місцем літнього відпочинку в Косові після водоспаду Косівський Гук безсумнівно являється Косівське Плесо Скали. Воно розташоване у верхів’ї течії річки Рибниці серед урочища Скелі, яке місцеві мешканці називають “Скали”.

Щороку 6 липня Косівське плесо Скали стає місцем святкування Івана Купала. Розташований посередині широкого плеса річки Рибниці, маленький острівець ідеально підходить для розпалювання купальського багаття та танців навколо нього.

Русло Рибниці в цьому місці наче змія звивається поміж живописних скель заввишки до 15 метрів. Тут є достатньо зручних місць для засмагання, купання і фотографування.

Косівська гора Острий (Гострий)

Вирушаючи в похід горами в околицях міста Косів, в першу чергу, слід відвідати мальовничу гору Острий, яка знаходиться на межі села Город і Косова.

Ця куполоподібна вершина, заввишки 584 метри, є частиною Покутсько-Буковинського гірського масиву Карпат на північному-заході хребта Голиця. Від самого хребта вершину відокремлює русло потічка Острий.

Косівське міське Банське озеро

Одним з найбільш популярних місць літнього відпочинку в Косові є Банське озеро. Ця водойма знаходиться поруч із колишньою фабрикою “Гуцульщина”. Озеро має техногенне походження і утворилось на місці соляних копалень. Саме з цим і пов’язана назва озера, оскільки в давні часи словом “баня” називали соляну копальню.

Банське озеро має площу 3 га та глибину до 10 м. В його прохолодних водах водиться величезна кількість риби. На смарагдових берегах озера полюбляють відпочивати як місцеві мешканці, так і численні туристи.

Найцікавіші місця біля м. Косів

Сироварня «Росохата»
Чудова сироварня розташована на полонині Росохата в районі с. Шешори за 19 км від Косова. Сироварня у автентичній дерев'яній колибі
Сироварня «Далекі Гори»
Фантастична сироварня “Далекі Гори” знаходиться на відстані 25 км від Косова в селі Снідавка. Вона відкрила свої двері для відвідувачів нещодавно
Садиба еко-ферма «Дивосвіт»
Досить цікавою туристичною локацією на околицях міста Косів є сімейна еко-ферма подружжя Сандуляків “Дивосвіт”. Такий формат приватних сімейних сироварень -
Гуцульська сироварня в селі Яворів
Чудовою локацією для гастрономічного туризму в околицях Косова є екоферма “Гуцульська сироварня” в присілку Петричів (с. Яворів). Цю козину ферму
Косівське міське Банське озеро
Одним з найбільш популярних місць літнього відпочинку в Косові є Банське озеро. Ця водойма знаходиться поруч із колишньою фабрикою “Гуцульщина”.
Косівська гора Острий (Гострий)
Вирушаючи в похід горами в околицях м. Косів, в першу чергу, слід відвідати мальовничу гору Острий, яка знаходиться на межі
Водоспад «Косівський Гук»
Найпопулярнішим водоспадом Косова являється Косівський Гук. Цей мальовничий невеличкий багатокаскадний водоспад заввишки 2,5 м знаходиться в межах самого міста.
Косівський водоспад «Шум»
Косівський водоспад Шум є прикладом творчого впливу стихії. Цей водограй після кожної повені лише збільшується. Нині його висота складає 3
Косівські «Таємничі водоспади»
Таємничі водоспади на околицях міста Косів - справжнє місце сили, яке просякнуте потужною містичною енергетикою. Тут забуваєш про всі турботи
Чани Косова
В місті Косів та його околицях в багатьох готелях, котеджах і приватних садибах є власні карпатські чани. Власники намагаються розмістити
Косівський (Смоднянський) сувенірний ринок
Щоб придбати якусь річ з місцевого генд мейду на пам'ять, найкращою для цього локацією в Косові є сувенірний ринок. Цей
Домашній музей жіночих прикрас у Косові
На збирання колекції, яка стала основою цього чудового музею, знадобилось аж 32 роки. Результатом багаторічної праці стало збереження неймовірних прикрас,
Музей родини Малявських в Косові
Художній музей родини Малявських розмістився в будівлі Косівської школи мистецтв. Експозиція музею, заснованого в 2007 р. в Косові, присвячена творчому
Родинний музей кераміки Василя Стрипка (Косів)
Музей кераміки Василя Стрипка було створено в 1990 р. Він знаходиться у приватній садибі майстра в Косові. В цьому будинку
Приватний музей-садиба гуцульського мистецтва родини Корнелюків
Приватний етнографічний музей у Косові розташований в садибі відомої родини майстрів народних промислів – Корнелюків. Для облаштування музею зусиллями родини
Музей родини Стринадюк «KOKA» у Косові
Цей чудовий приватний музей відкрив свої двері для відвідувачів в 2017 р. Його засновником став відомий майстер-різьбяр Микола Стринадюк. Музей
Косівський музей сакрального мистецтва
Музей сакрального мистецтва в Косові відчинив двері для відвідувачів у 2016 р. Цей приватний музей засновано у власному будинку відомим
Музей визвольної боротьби (Косів)
Музей патріотичного спрямування заснували 11.03.1999 р. в Косові. З 2006 року він являється філіалом Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім.
Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва
Спочатку музей створювали у навчально-методичних цілях. В наші дні унікальний Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва став науково-пізнавальним
Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського
Музей є справжнім раєм для поціновувачів гуцульських старожитностей. Розташований він у приміщеннях місцевої музичної школи. Свої двері для відвідувачів він
Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини
Музей розпочав свою роботу в 1969 р. Його засновником виступив Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського,
Пам’ятник Тарасу Шевченку 1914 року (Косів)
Монумент видатному українському поету є найстарішим пам’ятником в містечку Косів Івано-Франківської області. Пам'ятник Тарасу Шевченку встановили напередодні Першої світової війни
Косівське єврейське кладовище
Єврейське кладовище (кіркут) в Косові було засноване у 1742 р. Для його облаштування єврейська громада міста отримала земельну ділянку поруч
Костел Матері Божої Святого Розарію (Косів)
Костел Матері Божої Святого Розарію в місті Косів являється діючим храмом, в якому регулярно проводяться богослужіння. Вхід до цієї святині
Церква Святого Василія Великого в Косові
Місцеві називають цей храм Москалевським, бо він розташований у однойменному районі міста Косів. Чудовий шедевр дерев'яної церковної архітектури з дзвіницею
Монастирська церква Різдва Івана Хрестителя у Косові
Найвідомішим та найстарішим серед храмів міста Косів є дерев'яна церква Різдва Івана Хрестителя, яку збудували в 1912 р. Вона має

Чим ще розважитись в місті Косів?

Місто Косів пропонує туристам безліч різноманітних розваг для любителів активного відпочинку. Найпопулярнішими серед них є кінні прогулянки, рафтинг, прокат велосипедів, катання на квадроциклах, джипінг тури та пейнтбол.

Кінні прогулянки в Косові

Кінні прогулянки

Кінні прогулянки з міста Косів можна замовити в місцевому туристично-інформаційному центрі за адресою: вул. Незалежності, 65А.

До послуг туристів 20 коней і 3 брички. Дотримання правил безпеки власниками коней перебуває на найвищому рівні. Туристів в прогулянках супроводжують досвідчені інструктори.

Ціни за катання на місцевих конях починаються від 150 грн. за 1 годину. Ця атракція дуже популярна, тому варто бронювати місця заздалегідь за телефоном +38 (097) 536 83 79.

Рафтинг в Косові

Рафтинг

Для любителів екстриму ідеальним варіантом відпочинку влітку буде рафтинг. Сплав по гірській річці Чорний Черемош – це справжній вибух адреналіну і неймовірних емоцій. Довжина цього маршруту по бурхливому потоку складає 16 км. Малі групи до 6 осіб можуть взяти участь у сплаві по гірській річці за ціною 600 грн. з особи. Більші ж групи можуть отримати суттєву знижку.

☎ Замовити рафтинг з міста Косів можна по телефону +38 (098) 568 56 85.

Джипінг-тури в Косові

Джипінг-тури

Чудовим доповненням до адреналінового рафтингу є участь у захоплюючих джипінг-турах по гірським маршрутам навколо міста Косів. Замовити їх можна по ціні від 2500 грн. за джип для груп до 6 осіб. Для більших груп є дисконтні пропозиції.

☎ Детальніше дізнатись про умови джипінг турів з Косова можна за телефоном +38 (098) 568 56 85.

Катання на квадроциклах в Косові

Катання на квадроциклах

За цим телефоном +38 (098) 568 56 85 так само можна замовити прокат квадроциклів.

Ціни за прокат квадроциклів починаються від 1300 грн. з особи.

Прокат велосипедів в Косові

Прокат велосипедів

Зателефонувавши за номером телефону +38 (098) 568 56 85 можна домовитися про організацію велотурів або оренду велосипеда.

Вартість прокату велосипедів – від 100 грн. за 1 год. катання з однієї особи.

Пейнтбол у Косові

Пейнтбол

По вказаному вище номеру телефону також можна домовитися про захоплююче занурення а атмосферну гру в пейнтбол.

Пейнтбол обійдеться в суму від 150 грн. з особи.

Цей перелік розваг для туристів у Косові не являється вичерпним. Туристична інфраструктура міста швидко розвивається і щороку список послуг для відпочивальників збільшується.

На нашому сайті можна знайти найактуальнішу інформацію про туристичні локації міста Косів, яка постійно оновлюється і розширюється.

Де зупинитися у Косові?

В місті Косів та його околицях є безліч різноманітних варіантів для проживання, що представлені санаторіями, готелями, котеджами, хостелами, приватним садибами і апартаментами.

Для тих, хто планує поєднати відпочинок з оздоровленням, варто розглянути санаторії. В самому місті діє чудовий санаторій “Карпатські зорі”. В санаторії є 26 однокімнатних двомісних номерів і 18 «Люксів», які розраховані на сім’ю до 3-х осіб. Всі номери облаштовані телевізором (кабельне телебачення), холодильником, телефоном, повним санвузлом з холодною і гарячою водою. Вартість проживання в санаторії “Карпатські зорі” досить демократична і починається від 1100 грн. з 1-ї особи (зі сніданком).

Для любителів готельного проживання в місті Косів та його околицях є безліч різноманітних варіантів готелів. Серед них можна знайти різні пропозиції як за рівнем комфорту, так і по ціні. Ціни тут починаються від 600-700 грн. за номер. Найбільшою популярністю серед туристів в місті Косів та його околицях користуються готелі “Сосновий двір”, “Байка” та “Старий Косів”.

Для великих компаній та сімейного відпочинку з дітьми ідеальним варіантом проживання в місті Косів та його околицях є комфортабельні котеджі, садиби та вілли. Серед них варто звернути увагу на коттедж “Гуцулка Ксеня”, “Віллу медову” та садибу “Пан коцький”. Ціни за проживання в комфортних котеджах, садибах та віллах починаються від 1200 грн. Такі ціни за проживання в середньому вищі ніж в готелях. Але тут є можливість зекономити на харчуванні завдяки можливостям самостійного приготування їжі.

Найбюджетніші варіанти відпочинку в місті Косів можна знайти серед місцевих хостелів та приватного сектору. Тут можна знайти варіанти за ціною від 300 грн. на добу.

Санаторій «Косів»
пров. Санаторний, 4, с. Смодна
+380 ....
договірна
Санаторії міста Косів та його околиць
Косів, вул. Над Гуком, 15А
+380 ....
від 1100₴/доба
Котедж «На замковій горі» в Косові
вул. Стефаника, 35, Косів
+380 ....
від 1800 ₴/ніч

Де поїсти в Косові?

Після знайомства з музеями і пам’ятками міста Косів, туристам варто обов’язково відвідати чудові місцеві ресторани і кафе.

Для великих груп туристів найкращим варіантом у Косові стане ресторан “Водограй”. Для тих хто полюбляє затишні заклади з таємничою атмосферою, ідеальним варіантом в місті Косів є ресторанчик “Скарби Лодкера”. Він розташований у містичних підвалах XVII століття під готелем “Косів”. Страви гуцульської кухні в цьому ресторані – це шедеври кулінарного мистецтва. Чудовим доповненням до них є широкий вибір високоякісних марок вина і пива.

Відмінним закладом із сучасною кухнею в місті Косів є ресторан “Veranda”. Він розташований поруч з Косівським музеєм народного мистецтва і побуту Гуцульщини. В залі ресторану “Veranda” створені ідеальні умови для проведення банкетів, святкувань, весіль та інших урочистостей. Шеф-кухарі цього закладу з яскравим авторським підходом готують чудові смачні страви італійської, української та європейської кухні. А витончений інтер’єр та вишуканий сервіс доповнюють приємні враження відвідувачів.

В більшості ресторанів і кафе міста Косів ціни дуже демократичні, а рівень сервісу відповідає високим європейським стандартам.

Ресторан «Водограй» (Косів)
вулиця Івана Франка, 2, місто Косів, Івано-Франківська область
+380 ....

Тури та екскурсії

Записів не знайдено.

Як дістатися до міста Косів?

В місто Косів можна дістатись різними видами транспорту і маршрутами. Кожен може обрати для себе найоптимальніший шлях.

В місті немає власного залізничного вокзалу, тому оптимальним способом сюди потрапити є міжміське автобусне сполучення. На місцеву автостанцію щодня приїжджають автобуси з Івано-Франківська, Львова, Чернівців, Трускавця, Буковеля, Коломиї, Верховини, Вижниці, Кутів та інших міст, селищ і сіл Західної України.

На власному авто в місто Косів з Ужгорода можна потрапити по трасі H09 через Мукачево, Хуст, Рахів, Татарів, Ворохту, Верховину. Якщо ж рухатись з міста Львів, то слід їхати по трасам H09 і H10 через Івано-Франківськ, Коломию та Яблунів. Зі сторони Києва доведеться рухатись по трасі H03, побувавши по дорозі в Житомирі, Хмельницькому, Ярмолинцях, Чорткові та Заболотові.

Найближчі до Косова аеропорти розташовані в містах Івано-Франківськ і Львів, але на час дії військового стану вони не функціонують. Єдиним варіантом авіасполучення є найближчі аеропорти Румунії в містах Бая Маре і Сучава.

🧡 В будь-якому разі, дорога в місто Косів залишає незабутні враження, оскільки проходить через живописні гори вкриті густими лісами.