Додати об'єкт до каталогу

Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!

Стати гідом

Косів

Місто Косів Івано-Франківської області розташоване в самому серці Карпат. Косівщина вражає своєю неповторною атмосферою та природною красою. Особливість Косова полягає в його унікальній культурній спадщині, що відображається в художній різноманітності та ремесленницькій майстерності місцевих жителів. Місто славиться виробами з дерева, вишивкою та народними ремеслами. Крім того, Косів відомий своєю великою кількістю церков і костелів, які є свідками багатовікової історії регіону. Чарівна природа, яка оточує місто, створює ідеальне середовище для туризму, літнього та зимового відпочинку. Косів – приваблива локація для тих, хто прагне насолоджуватися красою карпатського краю.

Косів

Зміст

Коротка історія міста Косів

Перша письмова згадка про Косів міститься у грамоті великого князя литовського Свидригайла від 1424 року. Саме тоді від литовського князя село Косів отримав у подарунок його вірний слуга Максимов Влад Драгосинович. З 1569 року Косів став частиною польської держави – Речі Посполитої.

У 1560-х роках поруч з ним виникло містечко Риків. Проте, внаслідок шляхетських міжусобиць, це місто було повністю знищене. Після відновлення цього містечка його почали називати Косів, а село Косів було перейменовано на Старий Косів. Перша документальна згадка саме про місто Косів відноситься до 1579 року.

Місто Косів активно розвивалось завдяки видобутку солі. В Середні віки сіль була дуже цінним і дорогим товаром, за що її навіть називали білим золотом. Сіль в Косові отримували методом виварювання соляної води з місцевих джерел, яку гуцули називали ропою. Солеварний промисел потребував великої кількості робочих рук, що призвело до швидкого зростання населення містечка. Польська влада стимулювала переселення в Косів великої кількості євреїв, які активно займались торгівлею, орендою та збирали податки. Багаті євреї містечка Косів та місцеві польські шляхтичі неодноразово зазнавали нападів місцевих народних повстанців – опришків.

Історія міста Косів була надзвичайно буремною та сповненою великою кількістю різноманітних війн. В 1621 році містечко Косів було знищено турецькими військами, а в 1624 його зруйнували буджацькі татари. Саме тоді було зруйновано Косівський замок.

З 1772 року, після Першого поділу Речі Посполитої, Косів увійшов до складу Австрійської імперії. З того часу життя містечка на тривалий період стало спокійним і впорядкованим. Саме в цей час, в доповнення до солеварного промислу, Косів почав активно розвиватись як центр розвитку різьби, вишивки, килимарства і особливо кераміки. А наприкінці 19 століття в місті почала активно розвиватись курортна галузь. В цей же час в містечку почав активно розвиватись український національний рух. Одним із співзасновників Української радикальної партії став уродженець містечка Косів Михайло Павлик.

В роки Першої світової війни Косів двічі перебував під окупацією російської армії. В цей час в місті відбувалися численні погроми та грабунки за участі російських солдат.

З листопада 1918 до травня 1919 року місто Косів перебувало у складі Західноукраїнської народної республіки. Втім, визвольні змагання українців в ті часи зазнали поразки і Косів спочатку було окуповано румунськими військами, а з серпня 1919 року по вересень 1939 року містечко опинилось у складі міжвоєнної Польщі. В цей час активно продовжують розвиватись мистецькі промисли, а саме місто Косів стає надзвичайно популярним туристичним центром з великою мережею пансіонатів. Розвиток солеваріння в міжвоєнний період загальмувався, а в 1938 році солеварню в місті зачинили. Саме місто значно розширилось. В 1929 році до нього приєднали частину сіл Старий Косів і Вербовець, а в 1934 році Косів поглинув село Москалівку. В 1937 році на короткий період часу назва міста змінилась на Косів Гуцульський. Згодом місту повернули стару назву – Косів.

За часів Другої світової війни (в 1939-1945 роках) Косів зазнав страшних потрясінь. Спочатку мешканці Косова зазнали страшного терору з боку радянської влади. А після приходу німецької влади в 1941 році розпочалось планомірне знищення єврейського населення. Велика єврейська громада міста була майже повністю знищена. Місто Косів стало одним із осередків боротьби ОУН-УПА за незалежну Україну. Вони боролись як з нацистами, так і з радянською владою після її повернення в місто.

В радянський період історії в місті Косів більше уваги приділялося розвитку народних художніх промислів, а ось розвиток туристичної галузі гальмувався. В радянські часи населення містечка продовжило збільшуватись, а сам Косів став районним центром.

Після 1991 року в місті розпочався справжній бум у розвитку як народних ремесел, так і туристичної галузі. В наші дні Косів претендує на звання культурного і туристичного центру Гуцульщини.

Температура в Косові зараз:

7.4o C   |   45.2o F

Коротка історія єврейської громади Косова

Перші євреї в Косові з’явилися в ХVІ – на поч. XVII ст. Втім, в ті часи їх було дуже мало і мова не може йти про повноцінну громаду. З часом єврейське населення Косова почало суттєво збільшуватись, як за рахунок міграційного притоку, так і внаслідок природного збільшення їх чисельності. У ХVІІІ столітті в Косові вже з’явився єврейський цвинтар кіркут.

В ті часи Косів був у власності польських магнатів Язловецьких і Дідушицьких. Вони надавали великі привілеї єврейським купцям та ремісникам з метою їх масового переселення в Косів. Така політики призвела до перетворення Косова на єврейське містечко, де більшість населення в центральній частині міста становили євреї. Вони займались торгівлею, орендували солеварні, млини, маєтки, корчми та допомагали збирати податки. Польські магнати запрошували євреїв, в першу чергу, задля збільшення своїх прибутків, оскільки в цьому плані у всі часи вони були надзвичайно успішними.

Містечко Косів та його околиці вважаються дуже важливим місцем для хасидів. Їх вважають справжньою колискою цього містичного відгалуження юдаїзму. У 1720-ті роки в околицях Косова у печері поблизу озера протягом семи років усамітнювався та молився засновник хасидизму Ізраель бен Елі’езер Ба’ал-Шем-Тов (скорочено Бешт) (1698-1760).

За однією хасидською легендою великий цадик Бешт одного разу навіть врятував ватажка опришків Олексу Довбуша (1700–1745), який втікав від переслідування панських посіпак. Він вказав Довбушу дорогу для втечі через гірські ущелини. Вдячний ватажок опришків подарував цадику люльку.

Хасидські громади в Косові з’явилися у середині 1730-х рр. Вже у 1736 році тут з’явилася своя Косівська хасидська династія, від якої бере початок і Вижницька династія.

Єврейська громада Косова стрімко зростала. Вже наприкінці XVIII ст. у місті мешкало 110 єврейських родин. Для порівняння греко-католицьких в той час нараховувалось – 250, а римо-католицьких – лише 7. Євреї Косова були доволі заможними і часто ставали жертвами нападів загонів опришків.

Втім, ризик бути пограбованим чи вбитим не зупинив збільшення єврейської громади Косова. З 1827 року євреї вже становили більшість населення цього прикарпатського містечка. А у 1880 році їх частка складала 78%. На зорі XX ст. косівська єврейська громада складала вже 2560 осіб, що становило 82,5% населення містечка. Тож в ті часи Косів був класичним єврейським містечком. Такі поселення самі євреї називали штетл. Втім, внаслідок буремних подій Першої світової війни єврейська громада Косова дуже сильно постраждала і частка євреїв в місті впала до 51% населення (2166 осіб).

В 1920-1930-х роках чисельність євреїв у Косові продовжила зростати і за даними польської статистики в 1931 році складала аж 6730 осіб. В цей час тут активно розвивається сіоністський рух. Багато вихідців з прикарпатського містечка переселились в Палестину.

Внаслідок окупації Косова німцями в 1941-1944 роках місцева єврейська громада була жорстоко знищена. В наші дні в місті майже не залишилось євреїв. Втім, містечко час від часу відвідують хасидські паломники, які відвідують святі для них місця.

Легенди міста Косів

Як і будь-яке місто в Карпатах, історія Косова оповита багатьма легендами і переказами.

Цікава легенда розповідає про історію заснування міста. Колись жив собі воїн Косів. Своє незвичне ім’я він отримав завдяки таланту насвистувати мелодії пісень. Жив він за часів князя Юрія та служив у його дружині. Був він воїн відважний і мужній. За його численні бойові заслуги князь дозволив воїну самому вибрати місце для свого маєтку. Він довго їздив та жодна місцина йому не подобалась. Одного разу він вирішив вирушити в Карпати і ось він натрапив на надзвичайну мальовничу місцевість з річкою, горами і лісом. А після того, як він почув чарівний свист пташок в Косові, остаточно вирішив тут оселитись. З тих пір цей край і назвали Косово, а згодом – Косів.

Інша легенда стверджує, що назва міста Косів утворилась від слова “кос”. Цим терміном гуцули називають дроздів, яких в давні часи в місцевих лісах було дуже багато.

Ще один переказ про заснування міста Косів пов’язує його з королем Данилом Галицьким та його боярином Косичем. Король Данило наказав боярину зміцнити кордони Галицьких земель в горах, де боярин заснував нове поселення, яке назвали на честь нього – Косів.

Дуже моторошна легенда пов’язана з підземеллями колишнього замку на Міській горі. В 1624 році на містечко Косів напали буджацькі татари. Мешканці міста разом зі своїм цінним майном вирішили врятуватись в підземеллях твердині. Однак, татари захопили і спалили фортецю, а величезна кількість людей була просто вбита. З тих пір Косівський замок так і не відбудували. Вхід в підземелля замку випадково знайшли напередодні Другої світової війни, коли будували автостанцію. Місцева влада вирішила замурувати цей вхід, однак, один чоловік встиг спуститись в підземні лабіринти і знайшов величезну кількість скарбів, а далі він побачив кімнату з численними кістяками загиблих міщан. Наляканий чоловік вибіжав на поверхню, а коли повернувся за скарбами вхід вже засипали.

Не менш моторошною є легенда пов’язана з опришками, які пограбували церкву в Косові. Здобич була дуже великою, тому вони взяли в заручники паламаря та служку, щоб вони несли награбоване. Коли опришків почала оточувати варта, вони вирішили вбити служку та паламаря і сховати їх тіла разом з награбованим в ямі, яку вирили під великим каменем. А мертвим опришки наказали оберігати скарби від живих. З тих пір місцеві мешканці вважають той скарб проклятим і завжди тримаються від нього подалі. Лише на початку XX ст. знайшовся сміливець, який вирішив дістатись до скарбів опришків. Він підірвав проклятий камінь гранатою, але коли спробував забрати скарб йому на заваді стали два скелети, які піднялись з-під землі. Наляканий чоловік відразу втік і більше ніколи не підходив до цього місця.

Карта пам’яток Косова

Історико-культурні пам’ятки в місті Косів

Монастирська церква Різдва Івана Хрестителя у Косові

Знайомство з пам’ятками міста Косів варто починати з його храмів. Найвідомішим та найстарішим серед них є дерев’яна церква Різдва Івана Хрестителя, яку збудували в 1912 році. Вона має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Раніше на місці цієї святині розміщувався монастир і храм Святого Миколая. Про цю давню обитель згадує дарча грамота князя Свидригайла в далекому 1424 році. Монастир проіснував тут декілька століть поки в 1744 році його не закрили в результаті об’єднання з Крилоським Свято-Успенським монастирем. А в 1912 році розібрали стару дерев’яну Миколаївську церкву, на місці якої спорудили сучасну церкву Різдва Івана Хрестителя.

Церква Святого Василія Великого в Косові

Ще однією цікавою пам’яткою дерев’яного сакрального зодчества в Косові є Церква Святого Василія Великого, яка входить до складу монастиря.

Місцеві називають цей храм Москалевським, оскільки він розташований у однойменному районі міста.

Цей чудовий шедевр дерев’яної церковної архітектури побудували в 1895 році у традиційному гуцульському стилі. В тому ж році поруч була споруджена дзвіниця. Стиль споруди традиційний для того часу – гуцульський.

Костел Матері Божої Святого Розарію (Косів)

Першу римо-католицьку парафію в місті Косів заснували ще на початку XVIII століття. Спершу римо-католики Косова для своїх релігійних потреб спорудили маленький дерев’яний костел святого Миколая. Земельну ділянку та кошти на спорудження святині надали Юрій та Маріанна Дідушицькі. В 1777 році замість старого занедбаного храму за кошти Тадея Дідушицького спорудили новий дерев’яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії. Він простояв в Косові трохи більше століття поки 20 липня 1881 року його не знищила пожежа. В 1890-1892 роках римо-католики спорудили в Косові новий мурований костел Матері Божої Святого Розарію у неоготичному стилі.

Колишній повітовий суд міста Косів початку XX ст.

Колишній повітовий суд міста Косів початку XX ст.

Ще однією цікавою пам’яткою архітектури в місті Косів є будівля колишнього повітового суду. Цей храм феміди спорудили в 1904-1908 роках, коли Косів перебував під владою Австро-Угорщини. У величезних підвалах цієї будівлі зберігали численні матеріали судових справ.

Після першого приходу в Косів радянської влади у 1939 році будівля повітового суду стала осередком місцевого НКВС. Це перетворило колишній осередок правосуддя на велику катівню, в якій тоталітарним комуністичним режимом було знищено велику кількість українських патріотів. Величезні підвали повітового суду перетворили на місце тортур і вбивств.

На підтвердження цих звірств в 1992 році під час розкопок у підвалах колишнього суду знайшли останки 19 закатованих нкведистами українців.

В 1957 році будівлю колишнього суду в місті Косів передали для відкриття школи-інтернату. Серед вихованців цього навчального закладу є багато відомих особистостей, які прославили місто Косів. Серед них варто згадати вченого-філолога Миколу Корпанюка, письменника Миколу Близнюка та дослідника рідного краю, автора численних книг Івана Мисюка.

За часів незалежності у 1993 році школу-інтернат реорганізували у школу-інтернат-гімназію, а у 2011 році – у навчально-виховний комплекс. Нині ж, починаючи з 2018 року, це Косівський ліцей імені Ігоря Пелипейка.

Будівлю колишнього повітового суду в місті Косів, яка знаходиться за адресою вул. Шевченка, 43, внесено до реєстру пам’яток місцевого значення.

Косівська лікарня початку XX ст.

Косівська лікарня початку XX ст.

Сучасна Косівська центральна районна лікарня має давню історію. Перший корпус цього медичного закладу збудували ще в 1905-1908 роках. В цій будівлі сьогодні розташовані кардіологічний і терапевтичний відділи.

На початку минулого століття в Косівській лікарні було лише 50 ліжок. Лікування в ній було платне. Палати поділялись на три класи за рівнем обладнання і харчування, що відображалось і на розмірі оплати. До 1939 року в Косівській лікарні щороку проводилось до 90 операцій. До Другої світової війни лікарями в цьому медичному закладі здебільшого були євреї.

В радянські часи Косівську лікарню суттєво розширили і перетворили на потужний багатопрофільний медичний заклад.

Нині Косівська центральна районна лікарня має 360 ліжок та 9 відділів. Щороку тут лікуються тисячі людей з усього Косівського району.

Стару ж будівлю Косівської лікарні, де нині розміщуються кардіологічний і терапевтичний відділи, внесено до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

Пам’ятники, меморіальні дошки та хрести в місті Косів

Історія міста Косів сповнена великою кількістю героїчних і трагічних сторінок. На згадку про найважливіші події та для увіковічнення відомих історичних постатей в Косові встановлено велику кількість різноманітних пам’ятників, меморіальних дошок та хрестів.

Під час екскурсії по місту Косів варто обов’язково пройти поруч з:

    1.  Хрестом 1849 року (встановлений з нагоди скасування панщини на сучасній вулиці Ірчана).
    2. Пам’ятником Тарасу Шевченку 1914 року (встановлений з нагоди 100-річчя з дня народження поета).
    3. Пам’ятником Івану Франку 1956 року авторства І. Николишина та М. Обезюка, розташованим навпроти Народного дому (вул. Грушевського, 1).
    4. Пам’ятним знаком на місці масового вбивства нацистами євреїв, відкритим у 1968 році та оновленим на івриті та українській мові в 1994 році.
    5. Пам’ятником соратнику Івана Франка Михайлу Павлику 1973 року авторства М. Обезюка, А. Німенка та В. Жигуліна.
    6. Меморіальною дошкою українському графіку Василю Касіяну 1986 року, авторства І. Соломченка, яка встановлена на будинку Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
    7. Меморіальною дошкою художнику Євгену Сагайдачному 1988 року, авторства М. Жагаляка, яка також встановлена на будинку Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
    8. Хрестом на подвір’ї гімназії, який встановлено у 1992 році в пам’ять про закатованих жертв репресій НКВС.
    9. Хрестом на розі вулиць Незалежності та О. Кобилянської, який встановили в 1994 році на честь воїнів УПА, яких прилюдно стратили у 1945 році (у 2004 році поруч з хрестом за кошти Ольги Копчук збудували капличку.
    10. Меморіальною дошкою видатному лікарю Аполлінарію Тарнавському, авторства І. Андрійканича, яку встановили в 1995 році на будівлі санаторія “Косів”.
    11. Пам’ятником “Борцям за волю України” 1997 року, авторства І. Андрійканича, який знаходиться поруч з церквою св. Василія Великого. В ніші цього монументу закладено список 1186 мешканців Косівщини, які загинули у боротьбі за Україну протягом 1939-1952 років.
    12. Кам’яним хрестом 1988 року, який встановлено з нагоди 1000-ліття хрещення України-Руси поруч з храмом Різдва Івана Хрестителя.
    13. Меморіальною дошкою відомому лікарю Василю Стефаруку, який першим в місті Косів почав використовувати рентген. Дошку виготовлено І. Андрійканичем та встановлено в 1998 році у будинку, де жив лікар (на сучасній вулиці Василя Стефарука).
    14. Меморіальною дошкою засновнику і диригенту хорової капели “Гуцульщина” Мирославу Процюку, яка з 1988 року прикрашає районний Будинок культури.
    15. Дерев’яним розп’яттям 2000 року, авторства А. Гур’єва, В. Кіндратчука та І. Кіщука, який встановлено на честь 2000-ліття Різдва Христового поруч з церквою Різдва Івана Хрестителя.
    16. Дерев’яним розп’яттям 2000 року, авторства В. Попенюка, В. Олійника та С. Стефурака, який встановлено на честь 2000-ліття Різдва Христового поруч з церквою св. Василія Великого.
    17. Гранітним хрестом 2000 року, авторства І. Андрійканича, який встановлено на символічній могилі січових стрільців та вояків УГА (насипана 1934 року) поруч з церквою св. Василія Великого.
    18. Меморіальними дошками відомому хірургу Ярославу Хомину 2000 року, авторства І. Андрійканича, які встановлено на його будинок по вулиці Міцкевича та на старому корпусі центральної районної лікарні.
    19. Меморіальними дошками відомому письменнику Мирославу Капію 2001 року, авторства Й. Приймака, які встановлено на його будинку по вулиці Міцкевича та на будівлі Косівського ліцею № 1 імені Ярослава Мудрого.
    20. Меморіальною дошкою письменнику, публіцисту, громадському і політичному діячу Михайлу Павлику, авторства І. Андрійканича, яку встановлено у 2003 році на садибі родини Павликів.

Кожен з цих пам’ятників, меморіальних дошок і хрестів розповідає про найважливіші віхи історії Косова та вшановує пам’ять про видатних особистостей та героїв.

Пам’ятник Тарасу Шевченку 1914 року (Косів)

Монумент видатному українському поету є найстарішим пам’ятником в містечку Косів. Пам’ятник Тарасу Шевченку встановили напередодні Першої світової війни 29 липня 1914 року з нагоди століття від дня народження поета.

Для встановлення монумента обрали живописне місце за Кутським мостом на березі річки Рибниці поруч з роздоріжжям між Косовом і Старим Косовом навпроти базару. Для встановлення пам’ятника додатково насипали курган, що стало певною імітацією могили поета на Чернечій горі в Каневі. На кургані встановили високий постамент з погруддям Т.Г. Шевченка.

Єврейські архітектурні пам’ятки Косова

Косівський будинок рабина

Косівський будинок рабина

Серед єврейських пам’яток Косова чи не найкраще зберігся колишній будинок рабинів Гаґерів. Збудували його наприкінці XIX століття з характерними для неокласичного архітектурного стилю строгою симетрією, широким карнизом, античними колонами-пілястрами під фронтонами та кованими балконами. Дивлячись на цей шедевр архітектури, виникає враження наче ти не в маленькому містечку Косові, а десь в центральній частині Львова.

Будинок рабина внесено до реєстру пам’яток архітектури і містобудування місцевого значення.

Історикам не вдалось з’ясувати ім’я архітектора цієї пам’ятки.

Відомо лише, що функції виконроба виконував Ян Морда, який був родом із містечка Бохня поруч з Краковом.

За легендою, для спорудження будинку рабина використовували камені із залишків фортеці на Міській горі.

Ця будівля була багатофункціональною. Перший поверх використовували місцеві крамниці, а резиденція рабина знаходилась на другому. В ті часи місцеві мешканці цей будинок називали Рабинів мур.

Найстаріше фото будинку рабина було зроблено у 1892 році чеським фотографом Франтішеком Рехором.

В ті часи перед будинком рабина в Косові знаходилась центральна міська площа – Ринок. Щодня на цій вимощеній площі можна було побачити гуцулів та євреїв, які продавали свої ремісничі вироби, городину та худобу.

На початку ХХ століття в будинку рабина відкрилась перша книгарня в місті Косів. Вона належала єврейському підприємцю Абрагаму Крайзелю. Тут активно продавались книги та підручники на українській, польській та німецькій мовах, а також на івриті. Крім того, тут можна було купити газети та папір.

В наші дні будинок рабина в Косові використовується для розміщення експозицій Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини та музею історії Визвольних змагань на Гуцульщині.

Косівське єврейське кладовище

Єврейське кладовище (кіркут) в Косові було засноване у 1742 році. Для його облаштування єврейська громада міста отримала земельну ділянку поруч з Міською горою за сучасним будинком №42 на вулиці Незалежності.

Косівський кіркут зберігся до наших днів. Тут розташовано декілька сотень надгробних плит мацев на площі понад 1 га. Найбільшу цікавість викликають мацеви ХVІІІ–ХІХ ст. та поховання хасидських цадиків. Мацеви Косівського кіркута є одними з найцікавіших у всій Східній Європі. Це надзвичайно цінні пам’ятки сепулькрального єврейського мистецтва.

Синагоги міста Косів

Синагоги міста Косів

Всі синагоги в місті Косів належали хасидській громаді. Перший дерев’яний клойз (молитовний будинок) в Косові було споруджено наприкінці XVIII ст. Саме його можна назвати першою синагогою в місті. Вона забезпечувала релігійні потреби не тільки самого Косова, а й навколишніх сіл. В косівську хасидську громаду входив навіть віддалений Заболотів. Де саме знаходилась перша синагога в місті достеменно невідомо. Відомо лише, що вона розташовувалась поруч з дорогою на Коломию. Це була велика гарна споруда на 200 осіб, збудована на кошти заболотівського підприємця ребі Натана Чавтана (Бендера). Ще один мешканець Зоболотова рабі Моше Шфарбер обдарував косівську синагогу землею з будинком.

Цю першу Косівську синагогу використовували представники династії цадиків Хаґерів. Це була дуже гарна, світла та простора споруда з залом на сто чоловіків та галереєю на сто жінок. До наших днів ця синагога не збереглась. Що саме з нею сталось невідомо.

Більше інформації збереглось про центральну хасидську синагогу містечка Косів. Вона розташовувалась на місці, де нині знаходиться двоповерховий житловий будинок за адресою вулиця Незалежності, 126. Ця синагога була двоповерховою мурованою спорудою, яка мала товсті міцні стіни. Залу для молитов прикрашали різьблені дерев’яні рослинні орнаменти в темно-коричневих та золотистих кольорах. На жаль, цей архітектурний шедевр не зберігся до наших днів. Цю синагогу ввечері 17 жовтня 1941 року знищили нацисти. Спочатку вони застрелили в синагозі 7 євреїв, які шукали тут прихисток. Після чого підпалили святиню, а пожежній команді, яка приїхала із Жаб’я заборонили її гасити. Синагога повністю згоріла, а товсті стіни, які від неї залишились знесли пізніше, збудувавши на місці святині житловий будинок.

Будівля ще однієї Косівської синагоги збереглась до наших днів. Свого часу тут також діяла єврейська школа хедер. Згодом, в радянські часи, приміщення цієї синагоги використовував відділ кінофікації. В наші ж дні колишня синагога на вулиці Попова використовується міською радою.

Музеї:

  1. Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини.
  2. Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського.
  3. Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва.
  4. Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери.
  5. Приватний музей-садиба гуцульського мистецтва родини Корнелюків.
  6. Родинний музей кераміки Василя Стрипка.
  7. Домашній музей Геннадія Малявського.
  8. Домашній музей Івана Павлика.
  9. Домашній музей жіночих прикрас.
  10. Музей сакрального мистецтва.
  11. Музей Родини Стринадюк “KOKA”.
Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини

Адреса: вулиця Незалежності, 55, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: вівторок-неділя з 10:00 до 17:00, понеділок – вихідний.

Телефон для довідок: (096) 846 99 84

Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського

Музей народної творчості з колекції Михайла Струтинського

Адреса: вулиця Тиха (GPS: 48.32076, 25.10129).

Робочий час: за домовленістю.

Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва

Музей Косівського Державного інституту прикладного та декоративного мистецтва

Адреса: вулиця Міцкевича, 2, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: понеділок-п’ятниця з 9:00 до 17:30.

Телефон для довідок: (03478) 2 12 60

Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери

Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери

Адреса: вулиця Незалежності, 55, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: за домовленістю.

Телефон для довідок: (03478) 2 46 72

Музей сакрального мистецтва

Музей сакрального мистецтва

Адреса: проспект Грушевського, 9, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час: понеділок-субота з 10:00 до 20:00, неділя з 12:00 до 18:00.

Телефон для довідок: (067) 812 29 24

Музей Родини Стринадюк “KOKA”

Музей Родини Стринадюк “KOKA”

Адреса: проспект Грушевського, 48, м. Косів, Івано-Франківська область.

Робочий час:

  • понеділок-четвер з 10:00 до 18:00;
  • п’ятниця з 09:00 до 18:00;
  • субота з 13:00 до 17:00;
  • неділя – вихідний.

Телефон для довідок: (097) 767 07 65

Що ще цікавого варто відвідати в Косові?

Головні пам’ятки Косова:

  • Монастирська церква Різдва Івана Хрестителя.
  • Церква Святого Василія Великого.
  • Костел святого Антонія Падуанського.
  • Колишній будинок суду (тепер школа-інтернат), споруджений на початку XX ст.
  • Колишній будинок рабина (вул. Незалежності), при споруджені якого, за переказами, використано матеріали з Косівського замку.
  • Будинок міської лікарні, побудований в 1905 році.
  • Міський єврейський цвинтар з надгробками XVIII-XX ст. (координати: N48.3211985, E25.0930799).
  • Пам’ятник Тарасу Шевченку (автори: А. Коверко, Лушпинський) 1914 року.
  • Пам’ятник Івану Франку, відкритий 1956 р. (автори: І. Николишин, М. Обезюк).
  • Пам’ятник М. Павликові, відкритий 16 грудня 1973 р. (автори: А. Лилянко, В. Жигулін).
  • Сувенірний ринок в Косові (Косівський базар).
  • Водоспад Косівський Гук.
  • Косівська гора Острий.
  • Косівські «Таємничі водоспади».
  • Косівський оглядовий майданчик над Гуком.
  • Косівський водоспад Шум.
  • Косівське плесо Скали.
  • Косівська сироварня.
  • Косівське міське Банське озеро.
  • Косівське джерело Кринчиста.
  • Косівське джерело «Під Голицею» або «Чуркало».
  • Косівське Срібне джерело «Попід камінь».
  • Косівська міська Замкова Гора (450 м) із залишками земляного валу, з якої відкривається панорама міста та прилеглих сіл, вигляд на Покутсько-Буковинські Карпати. На горі ростуть унікальні для Прикарпаття чорні альпійські сосни, а також є листяні та хвойні насадження, зарості білої акації.

Найцікавіші місця біля м. Косів

Пам’ятник Тарасу Шевченку 1914 року (Косів)
Монумент видатному українському поету є найстарішим пам’ятником в містечку Косів Івано-Франківської області. Пам'ятник Тарасу Шевченку встановили напередодні Першої світової війни
Косівське єврейське кладовище
Єврейське кладовище (кіркут) в Косові було засноване у 1742 р. Для його облаштування єврейська громада міста отримала земельну ділянку поруч
Костел Матері Божої Святого Розарію (Косів)
Костел Матері Божої Святого Розарію в місті Косів являється діючим храмом, в якому регулярно проводяться богослужіння. Вхід до цієї святині
Церква Святого Василія Великого в Косові
Місцеві називають цей храм Москалевським, бо він розташований у однойменному районі міста Косів. Чудовий шедевр дерев'яної церковної архітектури з дзвіницею
Монастирська церква Різдва Івана Хрестителя у Косові
Найвідомішим та найстарішим серед храмів міста Косів є дерев'яна церква Різдва Івана Хрестителя, яку збудували в 1912 р. Вона має

Проживання в Косові

Детальніше про варіанти проживання в місті Косів можна дізнатися на відповідних сторінках нашого сайту:

Записів не знайдено.
Котедж «На замковій горі» в Косові
вул. Стефаника, 35, Косів
+380 ....
від 2150 ₴/ніч

Де смачно поїсти в Косові?

Записів не знайдено.

Тури та екскурсії

Записів не знайдено.