Історія пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Косів
Встановленням цього пам’ятника займався організаційний комітет на чолі уродженцем Самбірщини Петром Родняком.
Сам монумент виготовив скульптор Михайло Гаврилко (1882-1920), який був родом з Козацьких хуторів (в наші дні – село Гаврилки Полтавського району Полтавської області). А постамент для пам’ятника витесав з скелі місцевий каменяр Микола Юсипчук.
Встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Косів стало справою всенародною. Люди з околиць Косова цілими возами засипали землею високий курган для пам’ятника.
Клаптик землі для пам’ятника за однією версією подарував засновник косівської школи гуцульської різьби Василь Девдюк (1873-1951), а за іншою – меценатом став посол австрійського парламенту Костин Лепкалюк родом зі Старого Косова.
В роки Першої світової війни пам’ятник Тарасу Шевченку в Косові зазнав серйозних пошкоджень. Згодом, польська влада чинила перешкоди у його відновленні. А після того, як в 1928 році його відбудували (скульптор Андрій Коверко), поляки виношували плани з його знищення. Лише згуртованість громади рятувала пам’ятку. Втім, в 1939 році, відступаючи польські війська навмисно пошкодили погруддя. Радянська влада спочатку таємно демонтувала погруддя і заховала в підвалах тодішньої районної бібліотеки. Однак, згодом радянські керівники, щоб покращити свій імідж серед населення, відновили монумент.
В 1990 році пам’ятник Тарасу Шевченку в Косові, який був в аварійному стані, оновили. Автором нового погруддя став громадянин Австралії Святослав Добровольський.
В 2000-х роках знову виникла потреба в оновленні монументу. Нове погруддя замовили львівському скульптору Петру Штаєру. Новий бюст Тараса Шевченка вийшов суттєво відмінним і найбільшим у порівнянні з попередніми. Урочисте освячення і відкриття оновленої скульптури відбулось 27 жовтня 2010 року.
Пам’ятник Тарасу Шевченку відображає незламність українського духу та вміння українців відроджуватись після найстрашніших лихоліть наче птах Фенікс.
