Для наукового дослідження цієї події були створені спеціальні комісії, які збирали й вивчали уламки метеориту. Всього було віднайдено понад 1000 шматків. Найбільший з них був знайдений на відстані 8 кілометрів від с. Княгиня на горі Стинка, в урочищі Чорні Млаки простим селянином Василем Кривьяником. На сінокосі він помітив заглиблення в землі, якого раніше не помічав. Після того як він ще глибше розкопав землю в цьому місці йому вдалось знайти великий уламок метеориту Княгиня вагою 279 кг 766 г. Лісничому Великого Березного Андрію Покорному вдалося за пару волів купити знахідку, а потім перепродати її до Імператорського музею в Австрії. Сьогодні цей уламок можна побачити в експозиції Віденського природничо-історичного музею.
Решта уламків Княгині знаходяться більш ніж в ста колекціях у багатьох країнах. Вага всіх знайдених шматків метеориту майже півтонни. Це найбільший знайдений метеорит на території Європи.
У Закарпатському краєзнавчому музеї в Ужгороді зберігається уламок метеориту, знайдений в 1866 році Юрієм Вольфом. Нащадки Юрія, які зберігали вдома камінь як сімейну реліквію, подарували його музею в 1960 році. За своїми яскравими оптичними та потужними акустичними властивостями, чисельності, формі й розміру уламків княгиньський метеорит – найбільш унікальне явище тих часів. Він впав у найбільш сприятливих умовах – вдень, при ясній сонячній погоді, на виду у десятків тисяч людей. Явище відразу було піддано науковому дослідженню, яке дало сильний поштовх розвитку космогонії. Вже 12 липня 1866 року місце падіння відвідала офіційна наукова комісія.