Перечин

Історія міста

Перечин (Закарпаття) знаходиться в долині красивої річки Уж за 265 м над рівнем моря, на 21 км на північ від Ужгорода. Площа міста становить майже 8 км2, а довжина сягає 8 км.
Цифра населення міста наближається до 7000 чоловік.
В околицях можна бачити гору Висока (понад 400 м), вершини Кічера та Ясіня (понад 600 м), вершини Княгиня, Новосільська скеля, Плішка та Синаторія (близько 800 м).
Урочище Бабаєво має 2 сірководневі джерела, тому екскурсії (Перечин) обов’язково включають їх відвідування.
Річкою Тур’я, що протікає через Перечин, пролягає кордон між вулканічними та складчастими Карпатами. Місто знаходиться на кількох терасах природнього походження. Неподалік його центру в річку Уж впадає Тур’я. Вважається, що злиття двох водних артерій і дало поштовх до назви міста. Основну частину його території займають пагорби і лише невелика його частина розташована в долині.
У центрі Перечина раніше було озеро. Перша згадка про нього відноситься до кінця 14 ст, а майже через чверть століття воно зустрічається знову. Історики ж упевнені, що місцевість має набагато більш давнє походження. Ними виявлено датований серединою 13 ст. запис, де йдеться про землю багатія Переча. Не виключено, що назва міста походить саме від його імені.
Спочатку він вважався звичайним поселенням, потім набув статусу села, а в середині 20 ст. став районним центром та селищем міського типу. На початку березня 2004 р. Верховна Рада України надала йому статус міста.

Храми Перечина

Для тих, хто прибув до Перечина, відпочинок повинен обов’язково включати огляд приголомшливих храмів. Найбільш знаменитими з них є греко-католицький собор святого Миколая та римо-католицький костел св. Августина.

Греко-католицький храм св. Миколи

Греко-католицька церква святителя Миколая знаходиться у центрі Перечина. Датою її заснування вважається 18 ст. У середині того століття у хроніках зустрічається запис про місцевий дерев’яний греко-католицький храм.
Потім у центрі міста на пагорбі Гурка з 1763 по 1769 р. зводилася кам’яна базиліка. Поруч із нею на початку наступного століття було зведено одноярусну дзвіницю з рідкісними дзвонами.
Період 1867-1902 рр. був відзначений служінням у соборі священика Гавриїла Чопея. При ньому було наново оформлено внутрішнє оздоблення церкви та куплено 3 дзвони.
Тим, хто приїхав до Перечина, що подивитися тут знайдеться. Орієнтиром для пошуку цього собору є наявність двох веж. За радянської влади його закрили, але у 2002 р. після реконструкції він став знову доступним для відвідування та відправлення релігійних служінь. Нині тут знаходиться діюча церква, де утримуються мощі св. Миколи Мирлікійського. Реліквія приваблює сюди паломників з усіх куточків земної кулі.

Римо-католицький костел святого Августина

Туристи зазвичай не ламають голову над тим, куди сходити у Перечині.
Біля підніжжя пагорба Гурка знаходиться римо-католицький костел св. Августина, який у 2006 р. відзначив свій сотий день народження.
До рубежу 18-19 ст. Перечин вже був великим промисловим центром із залізничним сполученням. У 1893 р. тут виник хімічний завод фірми «Бантлін». Відповідно, зросло й іноземне населення регіону, яке налічувало приблизно 700 католиків. У 1902 р. вони заснували свою громаду та побажали мати свою римсько-католицьку церкву. До того вони були прихожанами греко-католицького храму св. Миколи.
1905 р. італієць Франческо Гайотто купив землю для будівництва нового собору. Завод виділив на його зведення 10 000 крон, інші кошти були зібрані парафіянами.
Фундамент та стіни церкви зробили з каменю, доставленого із Сухого Потоку та Теплої Ямки. Будівництвом також займалися К. Санто зі своїми синами, М. Яків, Ф. Гайотто тощо. Вівтарі, двері, вікна та лавиці були виготовлені у столярній майстерні А. Гойєр.
Костел зведений в еклектичному стилі, який панував у Франції в 19 ст, і був відкритий в 1906 році в день св. Августина. Його висота становить 34 м і він має в своєму розпорядженні 3 дзвони. Є тут також орган та секрестія. Корпус інструменту виготовлено в 19 ст, а деталі виконані в першій третині 20 ст.
За радянських часів костел переживав важкі часи. Але парафіяни намагалися врятувати все, що тільки вдавалося. Два хрести вони винесли за межі собору та сховали у різних місцях. Вони збереглися й досі.
У 1991 р. релігійне життя у Перечині відродилося і з 1993 р. храм знову став місцем богослужінь для парафіян зі Словаччини.

Що ще подивитися в Перечині

Хресна дорога та пам’ятки природи передмість Перечина

При під’їзді з боку Ужгорода видно високий пагорб із великим дерев’яним хрестом. Кілька років тому тут зробили «хресний шлях» із класичними рівномірно розташованими капличками. Починається він від цвинтаря, що сусідить із давнім кам’яним храмом біля центра Перечина. Дорога посипана каменем, на ній збудовано водовідведення та укріплено схил.
Пагорб є ідеальною точкою для того, щоб оглядати панораму околиць.
Зліва, на жаль, помітні «реторти» хімічного комбінату, що функціонують, руйнують екологію регіону. Через них багато жителів, які населяють місто Перечин, страждають від алергії та захворювань дихальної системи, а повітря насичене запахом оцтової кислоти.
Від хребта Синаторія не далеко до чудових скель Сокільця, поруч із якими знаходиться печера Ур. А неподалік них протікає річка Клокотіва.
Праворуч розташоване село Ворочево, де в давнину мешкали розбійники. Вони грабували купців, що проїжджали дорогою між Перечином та Ужгородом.
Зверху видно вершини Синаторії. Одна з них містить знамениту пам’ятку регіону, якою є «Дірявий камінь». Він являє собою скелясте утворення з отвором усередині. Перед ним знаходиться уславлений «Балкон». Розташований на ньому лісовий луг дозволяє поглянути на чудовий ландшафт долини.
Нижче знаходиться Анталовецька поляна, що є жерлом колишнього вулкана, та Ворочівські озера. Осторонь височіє гора Світильник, на відрозі якої впадає у вічі грот розбійників.

Лавандова гора

Іншим лідером серед відомих місцевих визначних пам’яток є розкішне Лавандове поле (Перечин).
Розташоване тут господарство займає вісім гектарів невимовної краси та запаху фіолетових квітів. Функціонує воно з 2020 р., а його власники переймали досвід фермерів Болгарії, Італії, Словенії та Хорватії.
Зараз гора є місцем приголомшливого цвітіння вузьколистої лаванди з гектаром даманської троянди.
Знімки місця часто розміщуються у соціальних мережах. Воно стало практично однією з візитівок околиць Перечина. Повз таке квіткове буйство не можна пройти жодною дорогою, не затримавшись надовго. А приголомшлива фотосесія назавжди залишиться не лише спогадом, а й сувеніром, до якого захочеться повертатися навіть через довгі роки.

Краєзнавчий музей Перечина

Для найближчого знайомства з побутом та історією мешканців міста обов’язково слід зайти до краєзнавчого музею, який працює з травня 2019 р.
Його експозиція складається з об’єктів, переданих установі мешканцями регіону і є реальними пам’ятниками історії, що відбувалася в краї. Тому не дивно, що жителі прозвали заклад «Музеєм однієї вулиці», оскільки виставка є подобою Градської, або центральної артерії міста.
Екскурсія музеєм включає відтворення хроніки Перечина, що сприймається крізь призму народів, що його населяли. Тут представлено побут українців, угорців, євреїв, італійців, німців, словаків та чехів.
Велика увага надається старовинним назвам та походженню вулиць, пов’язаним з українською, угорською, італійською, швабською та іншими періодами історії міста.
Італійцям та швабам належить заслуга будівництва доріг, місцевої фабрики, ділянки залізничних колій із Будапешта до Львова та церков із костелом св. Августина.
Цікаво буде також послухати розповідь про відкриття першої аптеки та людей, які вплинули на розвиток та долю краю. Тому екскурсія музеєм обов’язково має входити до плану відпочинку з дітьми в Перечині.

Скульптури та скульптурки Перечина

У 2003 р. у центрі міста Федору Фекеті було встановлено пам’ятник з бронзи, який став однією з найвідоміших пам’яток.
Зображена людина жила тут з 1791 по 1838 р., а його родичі й тепер мешкають у Тур’ї Реметі. Понад три десятки років він працював листоношою, щодня проходячи не менше 25 км до відділення, а потім стільки ж назад до села. Щоб зрозуміти його роботу, варто сказати, що 50 км на добу є відстанню, що перевищує протяжність марафонської дистанції.
Зазвичай Федір скорочував дорогу по таємним стежкам. Одного разу взимку він вийшов на лід на Туриці, провалився і помер від застуди. Вдячні односельці на його честь звели пам’ятник та зовні місцевого храму повісили меморіальну дошку. Навіть тепер там видно напис: «На згадку про доброзичливість, тверезий спосіб життя, працьовитість і чесність Федора Фекети, який помер 1838 р.»
Вважається, що сама доля призвела до обрання ним такої спеціальності. Батько хлопчика відбув для заробітків у США, а дитина постійно чекала від нього звісток. Згодом молодик сам вирішив стати листоношою, щоб прискорити його повернення додому. Роботи завжди було дуже багато, тому подібні працівники завжди були дуже шановними.
У наші дні осоромити такого відомого колегу ніхто не захотів. Тому і зараз поштове відділення Перечина вважається найкращим у країні.
У 2010 р. у місті було встановлено найбільшу в Україні скульптуру, що зображує підкову. Її висота складає 2550 мм, а ширина – 2015 мм. Кам’яна основа становить приблизно 1 м. Монумент був виготовлений у кузні «Три Івани» А. Путрашика.
Взимку 2016 р. у Перечині з’явилася статуя покровителя бідних та знедолених Миколи Чудотворця, який є покровителем міста.
Навесні наступного року тут заснували першу міні-скульпутуру «Жаба» М. Колодка. Скульптура повідомляє про кулінарну історію лапок тварини. Після наполеонівських воєн у Тур’я Реметі зупинялися полонені французи, які й віддавали перевагу таким екзотичним стравам.
Наприкінці наступного року у Перечині близько двадцятирічного дуба на День міста відкрили міні-композицію «Будинок Зубної феї».

Ресторани Перечина

Відвідавши найцікавіші місця, необхідно заглянути в «Турянську долину», щоб скуштувати вишукані страви приготовлені по закарпатським рецептам. Заклад пропонує клієнтам меню з класичних місцевих страв, а також прохолодні та спиртні напої.
Тут також є пара банкетних залів, розрахованих на 100 та більше відвідувачів. Увечері тут пропонується послухати живу музику, а святкові дні стати глядачем шоу програми.
Влітку туристів запрошує тераса у глибині яблуневого саду, де подають чудовий шашлик, корейку, печену картоплю чи стейк.
Величезною і цілком заслуженою славою користуються також ресторани Барбарис і Кантина.
Ціни скрізь відповідають середнім показникам, тому обирати потрібно саме той заклад, до якого лежить душа. Якість приготування страв та рівень обслуговування у кожному з них відповідає найвищим вимогам.

Де зупинитись в Перечині?

Тим, хто приїхав, сюди, не важко буде вирішити, де зупинитись у Перечині.
Розміститися в місті рекомендується в одному з найвизначніших готелів під назвою «Турянська долина». Вона знаходиться на Жовтневій вулиці в будинку № 122 (тел. +380509172911). Міні-готель побудований неподалік залізничного вокзалу в безпосередній близькості від Ужгорода. Поруч розкинулася лісосмуга та річка. По сусідству знаходиться літня веранда, розташована просто серед яблуневого саду. Подібна точка підійде мандрівникам, які віддають перевагу єднанню з природою і водночас не відмовляються від благ цивілізації.
Тим, хто обирає готелі, Перечин насамперед пропонує вже згадану «Турянську долину», що складається з 2 корпусів на два та три поверхи. Їхній інтер’єр витриманий у класичному карпатському стилі. Для відпочиваючих тут передбачені відмінні номери на двох або трьох осіб, що містять ванну кімнату, сучасні меблі, телевізор та холодильник. У частині з них є додаткові місця.
Вартість проживання розпочинається від 565 грн. за кімнату на двох осіб.
Готель «Бабаєво» розташований у передмісті Перечина на Партизанській вулиці в будинку № 47 (тел. +38 097 238 8881). Він сподобається підприємцям, які цінують час та гроші. Готель сприяє об’єднанню ділових турбот із відпочинком на лоні неповторної природи Закарпаття. Тут можна замовити номери для тривалого проживання від місяця і довше з 50% дисконтом.
Природа та місце розташування готелю також ніби створені для занять духовними практиками, йогою, медитацією або пілатес.
Для тих, хто мандрує з сім’єю, біля гірської річки біля підніжжя гори передбачені розкішні альтанки.
Вартість проживання в готелі не висока та починається від 595 грн. за номер напівлюкс.

Як дістатися до Перечина?

Доїхати до міста дуже легко особистим транспортом, поїздом, рейсовим автобусом або за допомогою приватного трансферу.
На машині необхідно слідувати шосе Н 13, що проходить чудовою дорогою через Перечин (Закарпатська область).
Тут також курсують маршрутні та рейсові автобуси. В обласному центрі є автовокзал, який отримав назву Перечинського, що говорить про тісне сполучення між місцевостями.
Комфортним видом поїздки до міста є залізниця, якою слідує потяг Київ-Чоп і ходить електричка Сянки-Мукачево.
Для тих, хто віддає перевагу комфорту, діють зручні трансфери. Місцеві шофери доставлять до потрібного місця, розповівши про Перечин, пам’ятки та історію регіону. Тут живуть доброзичливі та гостинні люди, тож проблем із дорожньою нудьгою не передбачається.