Археологічні дослідження доводять, що люди в Невицькому мешкали ще в 8-6 століттях до нашої ери. В будь-якому випадку, саме село виникло ще до появи знаменитого Невицького замку в 12 столітті. І саме від назви села замок став називатись Невицьким. Назва села, скоріше за все, походить від стародавнього слов’янського божества Нави або Неви, що символізувало невідомість. Звідси походить і слово невістка (та, що не знає своє майбутнє). За іншою версією назва Невицьке походить від праслов’янського слова “неві”, що означає нове. Ще одна легендарна гіпотеза виводить назву села від слова невістка, пояснюючи це тим, що у самому замку під час нападів ворогів ховали молодих “невіст” з усієї Ужгородщини.
Детальніше про історію Невицького замку можна дізнатись за наступним посиланням.
Щодо історії самого села, то найдовше ним, як і замком, володіла династія Другетів. Воно входило до Невицького домену Другетів з 1328 року до кінця 17 століття. В 1644 році в ході релігійних війн між протестантами і католиками трансільванський кнізь Дьордь Ракоці 𐌠𐌠 захопив і зруйнував Невицький замок. З тих пір фортецю так і не відродили і вона залишилась руїною. Після повстання куруців в 1703-1711 роках Невицьке було вкрай спустошеним. В 1715 році тут мешкали лише 8 родин. Втім, після катастрофічних подій почалось стрімке відродження села. Вже в 1751 році тут згадується дерев’яна церква, яка не збереглась до наших днів. В 1777 році в селі було споруджено муровану церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Хоча, при вході в храм напис вказує, що церкву споруджено в 1779 році, місцеві мешканці стверджують, що це сталось на 2 роки раніше. Святиню, попри буремні історичні події, вдалось зберегти до наших днів.
Інтерес до руїн Невицького замку значно зріс наприкінці 19 століття. В ті часи в Європі надзвичайно модним стало все середньовічне і романтичне. Не оминули ці віяння і Невицьке.
До мальовничого майданчику поруч з замком почали масово приїжджати заможні родини з Відня, Будапешта, Праги та Братислави. Є легенда, що в Невицький замок у 1892 році навіть приїжджав відомий письменник-фантаст Жюль Верн. Саме цей вояж начебто надихнув його написати твір “Замок в Карпатах”.
Популярність цього місця стала приводом для його облаштування. Для комфорту відпочивальників в 1879 році поруч з руїнами Невицького замку облаштували гарний парк та спорудили чудовий фонтан з природним тиском води. Це місце почали називати парк “Сад Вагнера”. І це пов’язано не з відомим німецьким композитором, а з видатним угорським вченим-лісівником Карлом Вагнером (1830-1879). Саме він в ті часи керував відділом лісів і керував ремонтними роботами в замку і облаштуванням навколишньої території. В ті часи територія біля руїн Невицького замку була облагороджена великою кількістю саджанців різноманітних дерев серед яких були веймутові сосни, модрини, північно-американські дугласові ялиці, тис ягідний та інші. Крім того, було висаджено цілу липову алею, а на території фортеці було облаштовано оглядовий майданчик.
В часи Першої світової війни парку було завдано значної шкоди від дій полку Австро-Угорських вояків, яких тут розмістили в 1914-1915 роках.
В 1920-1930-х роках, завдяки зусиллям чехословацького уряду, Невицьке перетворилось на туристичний центр. З цією метою було проведено реставраційно-відновлювальні роботи на руїнах Невицького замку. Зокрема, було відновлено дерев’яний каркас даху на оглядовій вежі замку. З 1923 року замок було визнано історичною цінністю. Крім того, в 1934 року в Невицькому було споруджено греблю, яка скерувала частину води з річки Уж в 10-кілометровий дериваційний канал “Невицьке-Ужгород”, на якому було споруджено дві міні-ГЕС. А сама річка поблизу Невицького стала зручним місцем для купання і пляжного відпочинку. Саму греблю місцеві мешканці стали називати “Невицьким водоспадом”.
У 1939 році Невицький замок востаннє в своїй історії відіграв свою оборонну роль. Саме в цьому році тут приблизно 4 години тримали оборону чеські воїни, які стримували наступ переважаючих сил угорської хортистської армії. Внаслідок активних бойових дій замок зазнав значних руйнувань.
В радянські часи на території Невицького на горі поблизу замка в 1962 році було споруджено «Закарпатський міжнародний молодіжний табір «Верховина». Це місце стало популярним місцем відпочинку для молоді з усього світу. Сюди полюбляли приїжджати за натхненням поети, письменники, художники і музиканти. Так, в 1972 році в Невицькому відбувся концерт всесвітньо відомого віолончеліста Мстислава Ростроповича.
За час своєї 45-річної діяльності табір “Верховина” прийняв 580 тисяч туристів, з яких близько 150 тисяч були іноземцями. В наші дні табір занедбаний і закинутий. Він нагадує містечко хобітів після апокаліпсису.
Втім, розвиток туристичної інфраструктури Невицького і околиць продовжується і в наші дні. Для відпочивальників діє збудований в 2007 році в сусідньому селі Кам’яниця готельно-відпочинковий комплекс “Камелот”, де полюбляють відпочивати і тренуватись на спортивній базі при готелі футбольні клуби, а також відкритий в 2021 році в с. Кам’яниця поблизу замку курорт преміум-класу “Verkhovyna Resort Medical & Wellness”.
