Додати об'єкт до каталогу

Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!

Стати гідом

Дерев’яна церква з с. Шелестово

🕒 Дата останнього оновлення статті: 17.02.2024 в 10:33   |  🖋 Автор: Віктор Шатров

Одним із кращих взірців храмової архітектури Закарпаття минулих часів є церква Архангела Михаїла ХVІІІ ст. із с. Шелестово Мукачівського району, яка є окрасою музейної експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту в місті Ужгород. Народні зодчі спорудили цей храм на славу Божу, де гартувалась душа і віра наших пращурів. Споглядання рукотворного вишуканого гармонійного образу цієї перлини викликає захоплення і відчуття національної гордості.

Шелестівська Михайлівська церква в Ужгороді

Фото та відео дерев’яного храму з села Шелестово

Короткий огляд

🗺 Місцезнаходження N48°37′13″ E22°18′27″
🔰 Засновано 1777 р.
⛪ Стиль Лемківський
↔ Перевезено в Мукачево 05.08.1928
↔ Перевезено в музей під відкритим небом в Ужгороді У 1972 році
🛠 Реставраційні роботи 1969–1972 рр.
🏛 Статус Пам’ятка архітектури національного значення
🧭 Відстань від центру Ужгорода Поруч
🚙 Дорога для Автомобіля, пішки
🏕 Стати з наметом Ні
🏡 Житло поруч Ужгород
☕ Кафе та магазини Ужгород
🌍 Адреса вул. Капітульна, 33А, м. Ужгород

Детальний опис Шелестівської Михайлівської церкви в Ужгороді

На Закарпатті збереглося чимало пам’яток сакральної архітектури – дерев’яні церкви, дзвіниці, каплиці, кожна з яких вражає мудрими і довершеними інженерно-конструктивними та архітектурно-мистецькими прийомами їх зведення. Споруджені за традиційними прийомами, вони не лише яскраво розкривають природний хист будівничих та їх художні здібності, але й засвідчують спільність матеріальної культури східних слов’ян, оскільки своїми архітектурно-конструктивними особливостями тісно пов’язані з монументальним будівництвом Київської Русі.

Одним із кращих взірців храмової архітектури Закарпаття минулих часів є церква Архангела Михаїла ХVІІІ століття з села Шелестово Мукачівського району, яка є окрасою музейної експозиції Ужгородського скансену. Церква споруджена в 1777 році в селі Шелестово (яке нині підпорядковане селищній раді с. Кольчино) Мукачівського району. У 1927 р. її перевезли у місто Мукачево, щоб зберегти як пам’ятку народного будівництва, а в 1974 р. вона була встановлена на території музею. Церква органічно вписується в навколишнє середовище музейного села. Її стрункий силует добре проглядається на пагорбі в оточенні дерев.

Шелестівська церква є взірцем лемківської храмової будівельної школи. Народні майстри зуміли створити цілісну архітектурну композицію храму, в якому поєднані традиційні форми бойківського типу (трьохдільність, розташування зрубів на одній осі, багатоярусний шатровий дах) з лемківським, основною стилістичною відмінністю якого є переміщення висотної домінанти на вежу-дзвіницю з барочною маківкою над західним зрубом бабинця. Геній народного будівничого зумів поєднати два стилі (шатровий і барочний) в єдину цілісну архітектурну композицію, що і понині дивує нас красою й досконалістю.

Для будівництва церков завжди використовували відбірний ліс – стрункий, високий. Стіни зведені зрубною технікою з товстих дубових брусів (15-40 см), на кутах вінці з’єднані у замок «ластівчин хвіст». У плані церква двозрубна, але трьохдільна: притвор (бабинець) – нава – вівтар. Прямокутна, з рівноширокими зрубами бабинця і нави та вужчим зрубом вівтаря. Церква східного обряду завжди чітко орієнтована вівтарем на схід.

Перекриття східного зрубу (вівтаря) – шатрове з двома заломами. Перекриття центрального зрубу двояке: нави – шатрове з трьома заломами, притвору – плоске, обшите дошками. Над притвором (бабинцем) споруджена вежа-дзвіниця (висота її разом з притвором 22 м). Вежа двоярусна, квадратна в плані, каркасної конструкції. Опорні стовпи опираються на поперечні балки стін бабинця, з’єднані між собою системою розкосів та балок. Стрункий четверик вежі-дзвіниці оббитий гонтинами. Він плавно переростає у галерею з ажурною різьбою у нижній частині. Завершується вежа банею, на якій розміщений ліхтар, увінчаний барочною маківкою з кованим хрестом.

Дах церкви має складну конфігурацію. Крокви покриті суцільною опалубкою, на яку набито дубовий лемех (раніше гонтини). Піддашшя опоясує церкву по всьому периметру і опирається на випусти вінців зрубу, фігурно підрізаних східцями. Під спільним покриттям церкви з південного, західного і північного фасаду зрубу (поздовж бабинця і нави) розташована аркада-галерея. Її несучі конструкції зроблені з дубових профільованих стовпів з підкосами і горизонтальними розпірками.

Бані вівтаря і нави – шатрові із заломами. Зовні кожне приміщення церкви завершується барочними маківками, що стрімко наростають зі сходу на захід, надаючи всій архітектурній композиції виняткової динамічності. Зодчий Шелестівської церкви щедро використав традиції народного будівництва, однак, у художньо-архітектурному вирішенні проявив неабиякий індивідуальний мистецький хист, гармонійно поєднавши чітко виражене і функціонально виправдане вертикальне членування з горизонтальними лініями заломів і барочного перехвату.

Міцні дубові одностулкові двері з широким декорованим різьбою одвірком ведуть у храм. Від напівтемного притвору контрастно відділяється добре освітлена чотирма вікнами нава – місце, де збираються вірники під час богослужіння та молитов. Вхід до неї через зроблену в простінку арку-виріз. Кінці простінкових брусків, у яких вирізано арку, художньо оформлені різьбою і закріплені двома профільованими колонами. На простінок спираються бруси стелі притвору. Їх випуски стали кронштейнами для влаштування хорів. Для виходу на хори у наві з північної сторони зроблені сходи.

Композиційним центром інтер’єру церкви є чотириярусний іконостас, оздоблений різьбленим орнаментом, що складається з виноградної лози, як символу Христової віри, колосків пшениці та інших видів закарпатської флори. Іконостас є художнім і функціональним ядром споруди, обов’язковою частиною інтер’єру храмів східного обряду. У нижньому ярусі наявні три дверні пройоми: одностулкові дияконські і двостулкові центральні царські врата, багато оздоблені різьбленням у вигляді виноградної лози, з медальйонами із зображенням євангелістів, які всьому світу сповістили слово Христове.

В оздоблений різьбленням рослинного характеру іконостас вмонтовані ікони ХVІІІ ст., перевезені у музей в 1975 році із церкви селища Колочави. Ікони розташовані чотирма ярусами. Вірогідно, що їх писали два народні майстри. Пензлю одного належать чотири ікони першого (намісного) ряду. Кожна з них виконана на трьох склеєних між собою соснових дошках і скріплених паралельними врізними шпугами. Ікони мальовані темперними фарбами і за характером виконання відрізняються від інших контрастом білих, чорних і червоних кольорів. Однак, завдяки срібним німбам і фону, голубому хітону, оранжевому мафорію, білій сорочці колорит ікон значно пом’якшений.

Ікони другого (празникового), третього (апостольського), четвертого (пророки) рядів намальовані іншим майстром на склеєних соснових дошках, скріплених між собою вертикальними врізними шпугами та покритих шаром білого клеє-крейдяного левкасу. Вони відрізняються світлішим і м’якшим колоритом. Для їх написання використані кіновар (світло-червоний колір), сажа (чорний), сієна палена (темно-червоний), берлінська глазур (світло-блакитний), білила, охра. Німби і тло посріблені, прикрашені тисненим рослинним барочним орнаментом.

Серед мистецьких речей культового призначення, розміщених у наві, особливе місце посідають пам’ятки народного живопису. Вони, як і ікони іконостасу, створені невідомими майстрами і яскраво відтворюють їх суспільну свідомість, християнську мораль, засвідчують тогочасний високий рівень народної культури, неабиякі художні здібності і творчі можливості простого народу. Майстер, як представник трудового селянства, вкладав своє розуміння в художнє трактування релігійних образів і сюжетів. З його ікон дивляться не канонічні неземні лики святих, як у професійних художників, а живі земні люди з їх радощами і журбою. Вони подібні на його односельчан. Тому так чітко проявляється український тип обличчя у переважній більшості ікон. На іконах зображено чимало побутових речей, прикрас, навіть деталей одягу місцевого походження, а святих оточує рідна народному живописцю карпатська природа.

Свідченням тісного переплетіння тогочасних явищ суспільного життя з релігійними сюжетами є експонована ікона «Страшний суд» (ХVІІІ ст.). Ікона була невіддільною частиною інтер’єру кожної церкви східного обряду, яка розкриває суть шляху до спасіння через страждання та випробування. Ідея ікони розв’язана за усталеним зразком: композиція розгортається у горизонтальних ярусах. В центрі – символ справедливості у вигляді ваги, верхня частина відведена для біблейських постатей, нижня – для земних. Літературним джерелом для відтворення сюжету було, передусім, святе письмо. Водночас народний майстер не забуває виділити далеких і близьких у часі політичних ворогів українського народу – турків, татар, представників католицької церкви. Крім цього, автор виявив станову свідомість та естетичні вподобання сільського трударя. У пекло він відправив як грішників бірова (старосту села), шинкарку, п’яницю, млинаря, інших сільських визискувачів, а також тих, хто порушує здорову народну мораль. У свідомості живописця гріхи небесні трансформувалися у земні, і виступає він проти них, вдаючись до наївної, але не позбавленої народного гумору, форми зображення.

В інтер’єрі бабинця і вівтаря експонуються мистецькі пам’ятки та культові речі ХVІ – ХІХ ст., що мають художню та історико-етнографічну цінність:

  • різьблені дерев’яні підсвічники;
  • колонки для оздоблення іконостасу;
  • дерев’яна люстра («світоч»);
  • пристрій («клепач») для виконання церковного ритуалу;
  • предмети культового живопису (ікони, скульптури, хрести, хоругви);
  • одяг церковнослужителя;
  • інші церковні атрибути.

Загалом, шелестівська церква наповнена бездоганними пропорціями, прекрасною стрункістю, чудово проробленими художніми деталями.

Як дістатися до Шелестівського храму в Ужгородському скансені?

 Прогулянковий маршрут

🔰 Старт Від Ужгородського замку
🚶 Відстань пішки (через вулицю Капітульну) 350 метрів
🕒 Орієнтовний час 5 хвилин
⬆ Підйом В основному без підйомів і спусків

На карті

Що цікавого поруч?

Інші цікаві місця

Закарпатський художній музей імені Йосифа Бокшая
Закарпатський художній музей імені Йосифа Бокшая засновано в 1948 р. Він розташований в будівлі колишнього комітатського управління (жупанату) – архітектурної
Закарпатський краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького
Музей засновано 20.06.1945 р. в Ужгороді. Тоді він називався Народний музей Закарпатської України і розміщувався у колишньому жупанаті. В червні
Шелестівська Михайлівська церква в Ужгороді
Одним із кращих взірців храмової архітектури Закарпаття минулих часів є церква Архангела Михаїла ХVІІІ ст. із с. Шелестово Мукачівського району,
Ужгородський музей Федора Манайла
В 1981 р. в Ужгороді був заснований музей видатного Закарпатського художника Федора Манайла. Він родом із с. Іванівці. Увійшовши до
Ужгородський скансен
У тіні замкових стін Ужгородської фортеці розташований унікальний музей-скансен. Протягом 1960-70-х років з сіл Закарпатської області на територію музею було
Ужгородський замок
Після того, як необхідність оборонної функції визначної ужгородської пам'ятки зникла, в замку була створена семінарія. А сьогодні тут працює краєзнавчий
Середнянський замок тамплієрів
Ужгород та Мукачево поділяють 42 км, а центром цієї відстані відмічено селище міського типу під відповідною назвою Середнє. Перші згадки
Палац графа Плотені
Граф Нандор Плотені був одним із найвидатніших скрипалів XIX століття. У 1896 році Фердинанд Плотені і його велика сім’я переїхали
Термальні басейни «Золота Гора»
Цілюща, гаряча термальна вода прямує із самого серця землі та потрапляє у термальні басейни «Золота Гора» з температурою 29 -
Музей млинарства
В селі Тур’я Ремета, Ужгородського району, Закарпатської області, збережено римо-католицький костел 1885 року. Поруч знаходиться двоповерхова споруда колишньої пивоварні. Зараз
Невицький замок
Колись давно поселилась в долині річки Уж турецька царівна, «по сумісництву» ще й зла відьма. За жорстокість народ називав її
Чани Ужгород
Ужгород – це справжня перлина Закарпаття. Це місто де знайдеться чим зайнятись будь-якому туристу, але якщо ви раптом не знаєте
Лавандова гора
З 2020 р. на Закарпатті для всіх бажаючих побачити це диво природи відкрилася Лавандова гора (Перечин). Власники ділянки довго вагалися

Тури та екскурсії

Лісовий готель «Тихий кут» у Гуті
вул. Прикордонна, 6, с. Гута
+380 ....
від 750₴/доба
Готель “Олд Континент” Ужгород
Площа Шандора Петефі, 4-6, Ужгород
+380 ....

Тимчасово зачинено
готель ізумруд
вул.Малокам'яна, 10, Ужгород
+380 ....

від 1100 ₴/ніч
Кімната Гоголь 14
вул. Миколи Гоголя, 14, Ужгород
+380 ....

від 999 ₴/ніч

Де смачно поїсти?

Ресторан «Камелот» біля Ужгорода
вул. Ужанська, 28, с. Кам'яниця
+380 ....
Корчма «Деца у нотаря»
вул. Карпатської України, 98, Ужгород
+380 ....
Бістро-паб «Годинка» в Ужгороде
Ужгород, набережна Незалежності, 2
+380 ....
Кафе Кактус в Ужгороде
Ужгород, вулиця Корзо, 7
+380 ....

Дозвілля поруч

«Світ Велетнів» в центрі Ужгорода
Ужгород, Боздоський парк (Слов'янська набережна, 31)
+380 ....
Мотузковий парк
Ужгород, Парк культури і відпочинку Підзамковий
+380 ....
Прокат велосипедів Ужгород Велофан
Ужгород, вулиця Генерала Свободи, 9Б
+380 ....
Прокат велосипедів Ужгород, TATU GROUP
Ужгород, вул. Закарпатська, 45
+380 ....
Віктор Шатров

Історик, публіцист, блогер, громадський діяч

Профілі в соціальних мережах:

Автор статті: Віктор Шатров

Кількість статей: 1100+

Знання мов: українська, англійська

Улюблена цитата: “Подорож – єдина річ, купуючи яку, стаєш багатшим

Народився і все життя прожив в місті Ужгороді. Закінчив з золотою медаллю Ужгородську школу №1 ім. Т.Г. Шевченка (нині Ужгородський ліцей ім. Т.Г. Шевченка). Навчався на історичному факультеті ДВНЗ “УжНУ”, який закінчив з відзнакою в 2009 році. Працював старшим науковим співробітником Закарпатського музею народної архітектури та побуту, викладачем Східно-європейського слов’янського університету.