Історія Коростівської вузькоколійки розпочалась в далекому 1888 році, коли розпочалось її будівництво. Основну лінію добудували в 1893 році. З урахуванням побудованих пізніше гілок, її максимальна довжина становила 41 кілометр з максимальним кутом підйому 2,5%. Ширина ж цієї колії складала – 800 мм. Коростівську вузькоколійку активно використовували для вивезення лісу та туристичних маршрутів. До речі, саме Коростівська вузькоколійка стала однією з перших вузькоколійних залізниць на Європейському континенті, якій вдалось отримати дозвіл на туристичні перевезення.
Спочатку Коростівська вузькоколійка перебувала у власності компанії «Брати-Барони Гредлі», яка і вклала кошти у створення цієї залізниці. Засновники цієї компанії (барон Альберт Гредель та підприємець Вільгельм Шмідт) дбали про розвиток залізниці та належно оплачували працю залізничників. Компанія “Брати-Барони Гредлі” продовжувала керувати Коростівською залізницею й після розпаду Австро-Угорщини та окупації Галичини Польщею, аж до 1939 року, коли Коростівську вузькоколійку націоналізувала радянська влада.
Колишні власники подали позов до СРСР про відшкодування завданих збитків. Однак, Міжнародний суд відмовив у відшкодуванні вартості вузькоколійки, а задовольнив лише вимогу щодо компенсації за націоналізацію палацу Гредлів.
В 1947 році Коростівську вузькоколійку звузили з 800 мм до 750 мм. Деякий час вузькоколійка продовжувала активно використовуватись радянською владою. Втім, невдовзі для Коростівської вузькоколійки настали чорні дні. В 1960 році були закриті лінії до Липи та Гути. Основну лінію Коростівської вузькоколійки було вщент зруйновано внаслідок великої повені в 1969 році. Відтак, було прийнято рішення про її ліквідацію, і в 1970 році Коростівську вузькоколійку остаточно розібрали.
Поступове відродження Коростівської вузькоколійки розпочалось вже за доби незалежності України в 2005 році і триває по сьогоднішній день. Саме в 2005 році австрійським інженером Вольфрамом Венделіном на місці колишньої Коростівської вузькоколійки розпочато проєкт «Золота лісова залізниця». Ця ініціатива відразу була підтримана численними вітчизняними та закордонними спонсорами і волонтерами.
Цей амбітний проєкт розпочали для того, щоб зберегти історичну спадщину вузькоколійних залізниць України, популяризувати залізничну справу серед молоді та сприяти розвитку зеленого і залізничного туризму в Карпатському регіоні.
Відразу, в 2005 році, розпочалось наповнення Коростівської вузькоколійки рухомим складом. З цією метою були придбані велика дрезина закритої вузькоколійної залізниці в Осмолоді та критий вагон Львівської дитячої залізниці. Реставрація дрезини була завершена в 2007 році, а самі експонати вдалось розмістити у володіннях національного парку «Сколівські Бескиди».
Згодом, до проєкту долучився активіст вузькоколійок з Києва – Дмитро Бабарика. Він передав Коростівській вузькоколійці аж 5 дрезин.
Восени 2007 волонтерами Коростівської вузькоколійки була придбана мотодрезина ПД-1, що до того розміщувалась в Антонівці (Рівненська обл.).
У лютому 2008 році завдяки спонсорським коштам і донатам вдалось придбати один із найцікавіших експонатів Коростівської вузькоколійки – старий снігоочисник СО-750, який раніше працював на залізниці базальтового кар’єру в Берестовці (Рівненська обл.).
У травні 2008 року для Коростівської вузькоколійки придбали два криті товарняки з Рокитного (Рівненська обл.). Втім, через незгоди керівництва НПП Сколе, їх не вдалось розмістити разом з іншими експонатами у дворі управління. Однак, волонтери і активісти знайшли вихід і з цієї ситуації та домовились з місцевими бізнесменами про розміщення цих вагонів на території автозаправної станції поруч з вокзалом.
Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України в 2022 році Коростівська вузькоколійка стала прихистком для численних експонатів з Антонівки, які вирішили релокувати сюди у зв’язку з безпековою ситуацією.
Протягом 2023 року завдяки ентузіастам і волонтерам відновили декілька сотень метрів Коростівської вузькоколійки. Для цього використали автентичні елементи вузькоколійних колій, які збереглись в різних куточках України. Крім того, було відновлено рухомий склад та проведено запуск колії для поїздок туристів.
В наші дні Коростівська вузькоколійка – це чудовий музей під відкритим небом, який активно і динамічно розвивається виключно за рахунок спонсорських коштів і донатів. Музей Коростівська вузькоколійка – це надзвичайно популярна туристична локація, яка викликає інтерес багатьох мандрівників.
