Згідно історичним документам відомо, що першим власником замку в 1390 році став Янош син феодала Юрія Нодьмігалі. До цього фортеця перебувала в угорській королівській власності.
Після смерті Яноша (дата невідома) почалася боротьба за право володінням фортеці, яку за рішенням суду виграла сім’я Баторі.
Власниця фортеці Єлизавета Екчі в 1549 році продала її Павлу Мотузнаї. Новий володар Квасівського замку активно займався розбоєм і грабежами, жертвами яких ставали як прості селяни, так при нагоді і шляхтичі. Згодом терпінню угорських дворян прийшов кінець. У 1564 році угорський дворянський сейм, який був скликаний в Пожоні (стара назва Братислави), прийняв рішення знищити Квасівську фортецю. Крім того, дворяни вирішили конфіскувати в державну казну все майно Павла Мотузнаї. Сам розбійник покарання уникнув, сховавшись в сусідньому Бронецькому замку. Однак, згідно з наявними історичними джерелами, в ході цієї військової операції Квасівська твердиня не була повністю знищена. Крім того, замок і надалі перебував під владою представників роду Мотузнаї. На підтвердження цих фактів збереглися відповідні королівські грамоти. В якому році Квасівський замок повністю знищили досі таємниця.
Відомо, що протягом 17-18 століття фортеця була активно заселена. Саме в цей період були побудовані 2-поверхові житлові приміщення і великі підвали під ними.
В середині 19 століття була створена топографічна карта села Квасово, яка до сих пір зберігається в Закарпатському архіві. На ній чітко зазначено, що будівля знаходиться в цілому не зруйнованому стані.
Замкові будівлі, ще в доброму стані, описані в статті журналіста Бейли Лукача, опублікованій в газеті «Берег» в 1889 році. Доклав зусиль до вивчення історії фортеці і самого Квасова Еміль Турані – видавець унікального щомісячного Квасівського сільського журналу «ЛОНТ».
В статті докладно описано будову фортеці. Перший поверх, на той час, майже повністю зберігся. У стінах були прорізані вікна, закриті металевими гратами, а дах перекритий дранкою. У дворі був знайдений зруйнований колодязь з висіченою датою “1794”, ймовірно, що вона вказує на останню реконструкцію.
Поступово стародавню фортецю майже повністю розібрали на будівельні матеріали місцеві жителі, не думаючи про археологічну та культурну цінність історичної пам’ятки.
У 2009 році Ужгородський Національний Університет організував археологічну експедицію на розкопки стародавнього Красівського замку. Метою було встановлення точної дати створення і хронології подій легендарної фортеці.
Дослідивши знайдені матеріали (кераміку, металеві вироби, останки), археологи припустили, що фортеця могла бути створена в 16-му столітті.
