За легендою, колись в місцевих хащах поселилися розбійники, які втекли від панщини. Кожного року високі хащі спалювали, а наступної весни їх знову доводилось спалювати. Тому село, яке виникло на цьому місці, назвали Горінчово (від слова горіти).
В наш час село славиться своїми казкарями, яких тут декілька десятків. Найбільше прославив казки з Горінчово фольклорист Петро Лінтур (1909-1969 рр.). Саме завдяки його титанічній праці вийшли у світ збірники казок:
- «Казки одного села»;
- «Казки Верховини»;
- «Дванадцять братів»;
- «Дідо-Всевідо» та інші.
Коли етнографи експедиції Інституту етнографії АН СРСР збирали в 1946 році твори народної творчості, тільки з Горнічово вони привезли понад триста казок.
Щорічно в Горінчово відбувається фестиваль казкарів «Живуча казкарська традиція».