Колись давно поселилась в долині річки Уж турецька царівна, «по сумісництву» ще й зла відьма. За жорстокість народ називав її Поганою Дівою. Коли царівна вирішила спорудити на високій горі неприступну фортецю, вапно для міцності наказала гасити не тільки білками яєць (що було поширеною практикою в Середньовіччя), але й материнським молоком. Плач лунав по всій долині, від голоду хворіли і вмирали немовлята, а Погана Діва тільки сміялась. А коли замок було побудовано, почала царівна сидіти біля вікна і слідкувати за перехожими. Хто йшов повз замок і не кланявся, капелюх не знімав, той ризикував за таку неповагу поплатитися життям – солдати відьми могли схопити непокірного і відрубати йому голову. Почали люди обходити замок стороною.
Жив в ті часи в сусідньому селі простий робітник Іванко, який хвалився, що стане царем і вб’є Погану Діву. Сміявся його пан: «Тоді царем станеш, коли мій ціпок заквітне». Даремно сміявся: невдовзі ціпок перетворився в квітучий трояндовий кущ. А в Ужгороді в той час якраз вибирали царя, сперечалися, ніяк не могли знайти достойного. Вирішили покластись на Долю, підкинули у повітря золоту корону – і впала вона на голову Іванка, який випадково проходив повз. Аристократів обурив такий хід подій, тому вони знову кинули корону… І так повторювали вони декілька разів. Але кожного разу вона потрапляла на голову простого робітника Іванка. Так Іванко став царем і відправився зі своїм військом до Поганої Діви. А був він хитрий: наказав вперед пустити в темряві стадо корів, а між рогами в кожної корови горіла невеличка кіпа сіна, а на шиї дзеленчав дзвіночок.
Погана Діва прокинулась від жахливого реву і заграви. Злякалась царівна, скочила на свого коня і помчала в Ужгород. Але помітив її Іванко, кинувся в погоню. В дубовому лісі Погана Діва зачепилася волоссям за гілку, а кінь, нічого не помітивши поскакав далі. Тут Іванко і вбив відьму. Над її тілом насипали курган, який досі стоїть в долині. А закарпатські містики впевнені: не випадково біля Невицького часто відбуваються автокатастрофи. Саме на цьому місці Іванко наздогнав Погану Діву, і ображена душа царівни до наших днів мстить за смерть.
… по третьей легенде, обладатель Невицкого замка Упор отбил у герцога Горо невесту и, чтобы успокоить злость соперника, который взял крепость в длительную осаду, пообещал ему… Читать ⤷
Було це в розпал літа. Першовідкривачі подолали густі зарості лісу і вийшли до підніжжя гори. Але тут набігли темні хмари, здійнявся сильний вітер і пішов сніг… Читать ⤷
Згідно з другою легендою, замок називається Невицьким тому, що сюди у випадку ворожих нападів привозили ужгородських дівчат – невіст.
Нарешті, по третій легенді, володар Невицького замку Упор відбив у герцога Горо наречену і, щоб заспокоїти злість суперника, який взяв фортецю у тривалу облогу, пообіцяв йому: якщо в нього народиться донька, то в 16 років віддасть її заміж за герцога. В Упора народилась донька, а його дружина померла під час пологів. Через 17 років приїхав в Невицьке дідуган Горо. Упор змушений був дотриматись свого слова і погодився на одруження Горо зі своєю донькою. Юна донька Упора, дізнавшись, якого жениха їй обрав батько, у відчаї кинулась з замкової башти вниз і загинула.
Невицкий замок внутри 
Виды из Невицкого замка
Насколько полезной была эта статья?
Нажмите на звезду, чтобы оценить статью!
Средний рейтинг / 5. Подсчет голосов:
Мы сожалеем, что эта статья не оказалась полезной для вас!
Давайте улучшим эту статью!
Спасибо за ваш отзыв!
