Величезний слід в історії маленького закарпатського села Великі Лази залишив граф-гуманіст Нандор (Фердинанд) Плотені (1844-1933 рр.), який був близьким другом всесвітньо відомих композиторів Ф. Ліста та Е. Ремені.
Граф Нандор Плотені був одним із найвидатніших скрипалів XIX століття. У 1896 році Фердинанд Плотені і його велика сім’я переїхали у новозбудований будинок в селі Великі Лази, який є справжнім шедевром палацової архітектури. Його споруджено з використанням неокласичного архітектурного стилю. Крім того, палац було оточено чудовим англійським парком в самому центрі села.
У різний час у нього в гостях бували Ференц Ліст, Йоганн Брамс і Едуард Ремені. Саме Ремені навчив молодого графа грати на скрипці і вони навіть виступали разом з концертами по Європі.
Крім того, Нандор Плотені був найбільшим землевласником у цілій окрузі, побудував в селі спиртзавод, млин і організував виноградарське господарство. Більшість людей з села почали працювати на його об’єктах. Кожен збір винограду перетворювався на справжнє сільське свято. Кожна сім’я в селі мала свій виноградник, а самогоноваріння було відсутнє як клас. Селяни здавали частину врожаю на спиртзавод і отримували назад справедливу частину продукту у вигляді горілки – знаменитої на всю Європу «Лазівської сливовиці». При цьому, пияцтва в селі не було.
Будь-який житель села з величезною добротою і вдячністю згадує графа. Особливо згадують те, що він робив для села. У всіх була робота. Люди перестали бідувати. Після смерті Нандора його справу продовжили сини Янош і Вільям, які зробили для села не менше, ніж батько.
За декілька років перед своєю смертю Нандор та Євгенія Плотені переїхали жити до Будапешта, де старий граф помер 5 травня 1933 року.
Синів Нандора Плотені – Вільяма та Яноша – спіткала надзвичайна, але вкрай трагічна доля. Доньки ж Нандора і Євгенії Плотені ще в юності покинули маєток та виїхали на навчання до Європи. Вони приїжджали до палацу лише під час своїх канікул. Старший син Нандора Янош був видатним авіатором. Подейкують, що він навіть зміг пролетіти на своєму літаку під Великим (нині пішохідним) мостом в Ужгороді, з метою продемонструвати свою майстерність.
Якось Янош раптово приїхав до маєтку і побачив як його кохана дружина зраджує йому з молодшим братом Вільямом. Після цього випадку дружина Яноша розірвала з ним шлюб і залишилася жити у Великих Лазах разом з Вільямом.
Внаслідок таких драматичних подій Янош втратив інтерес до життя і невдовзі помер. За однією версією він розбився на літаку в ході героїчного бою у Першій світовій війні, за іншою – передчасно помер від хвороб. В селі збереглася могила Яноша Плотені з надгробком.
Доля Вільяма Плотені також склалася трагічно. Його безтурботне та заможне життя завершилося, коли до нашого краю почали підходити радянські війська. Звичайно, Вільям чудово усвідомлював невідворотність захоплення свого палацу. Готуючись до цього армагеддону, він разом з дружиною свого покійного брата Яноша зібрав найбільш цінні речі і виїхав із Великих Лазів до Будапешта.
Після цього Вільям повернувся і почав дарувати речі, які залишилися, усім своїм родичам, знайомим та друзям.
Коли в край прийшли совєти, Вільям Плотені добровільно віддав свої виноградники і виноробні підвали новій влади, а ті вмить організували на базі всього цього господарства коньячний завод.
Існує легенда, яка пов’язана з приходом в село радянських військ. Старожили розповідають, що червоноармійці прив’язали Вільяма до дерева, яка росте за палацом, і готувалися розстріляти графа, але місцеві селяни, які зібралися біля будівлі, виступили на захист свого поміщика і завадили всім планам його вбити чи забрати до таборів.
Після конфіскації маєтностей радянською владою колишній граф просто не мав де жити. Але він не залишився на вулиці, його прихистив у себе головний винар палацу. Він проживав у маленькій хатці, що знаходилась трохи нижче парку, який оточував маєток. Саме на горищі цієї хатинки і були нещодавно віднайдені особисті речі Вільяма Плотені, які тепер можна побачити у краєзнавчому музеї Великолазівської школи.
Свою долю Вільям прийняв зі смиренням. Він не жив у злиднях, оскільки не сидів без діла, а підробляв ремонтами годинників та інших побутових приладів. Але до кінця свого життя він мешкав у маленькій кімнаті старої хати. Помер Вільям приблизно на початку 1960-х років, так і не одружившись і не маючи своїх дітей.
Нині ж в палаці Плотені, як і мріяв граф Нандор, діє храм мистецтва і творчості, адже в ньому розташований Ужгородський районний центр дитячої творчості.
