Легенда міні-скульптури Гаврила Мартиновича Глюка
Цікаву легенду про цю міні-скульптуру розповідає в своїй книзі «Ужгород – світова столиця міні-скульптур» Надія Попадюк. Легенда свідчить, що одного разу у 1954 році в Ужгороді до Глюка звернувся цікавий незнайомець зі статурою, якій би позаздрили герої міфів давньої Греції. Чоловік сказав, що для нього велике значення має досконалість рельєфу і форми та попросив написати портрет у образі, в якому його побачить художник у своїй уяві. Наступного дня, у призначений час, незнайомець з’явився у майстерні Глюка і той, нічого йому не пояснюючи, дав у руки довгу палицю, попросив спертися на неї і не рухатися впродовж години та почав писати. Художник був сконцентрований над полотном, аж раптом спинився та вигукнув: «Вілліс на п’єдесталі»!!! Незнайомець нічого не зрозумів, він лише тихо спитав, що трапилося? Глюк впевнено глянув йому у обличчя і спокійно промовив: «Вілліс» – це мій улюблений автомобіль, а ви на нього схожий, і повернув мольберт із портретом до чоловіка. Побачивши його перелякані очі, Гаврило Мартинович засміявся і сказав, що пожартував, а потім знову вигукнув: «Ви лісоруб, справжній лісоруб у моїй уяві»! Чоловік подумав, що художник знущається з нього, такого ідеального та досконалого, тому кинув на землю свій реквізит і швидко вибіг на вулицю.
Саме так, із портрету одного незнайомця, на світ з’явився видатний твір Глюка «Лісоруби», який приніс йому всесвітню славу та високі нагороди.
Через кілька років, гуляючи містом Ужгород, на перехресті вулиць Вакарова та Підгірної, Глюк побачив міні-скульптуру на кам’яному п’єдесталі, підійшовши ближче, він впізнав у ній себе на улюбленому позашляховику «Вілліс», на задньому сидінні якого знаходилася його легендарна картина «Лісоруби». Вражений до глибини душі, Гаврило Мартинович зрозумів, що гість, який поспішно втік із його майстерні у 1954 році, не забравши свого портрету, був скульптором, який обожнював досконалість рельєфу і форми та зробив такий подарунок для нього – в улюбленому місті увіковічнив генія назавжди.
