Легенда про міні-скульптуру бравому вояці Швейку
В своїй книзі «Ужгород – світова столиця міні-скульптур» Надія Попадюк викладає цікаву легенду, пов’язану з цією міні-скульптурою. За цією легендою першим місцем зупинки знаменитого вояки Швейка стало місто Ужгород. Одного вечора тихий, скромно вдягнений чоловік ввійшов до місцевої корчми на березі річки Уж. “Вітаю, я Йозеф Швейк”, – представився чоловік, хоча у корчмі нікого не було, окрім корчмаря. У ті часи на території Закарпаття самогон “слив’янка” був показником рівня достатку родини і дарувався гостям, варили його винятково на джерельній воді, тож і був він прозорим, мов сльоза. Корчмар привітався з гостем і, за звичаєм, налив йому повну чарку слив’янки, яку Швейк випив до дна на одному диханні і почав розповідати про себе.
Розказав про своє рідне місто Прагу, як подорожував по країні, як брав участь у військових маневрах і навіть як перебував під військовим трибуналом у Терезині. Розговорилася так, що й не помітили, як надворі вже почало світати. Наостанок Швейк розповів про свою традицію: у нових містах і країнах, де він буває, зазвичай залишає бронзові міні-скульптури зі своїм зображенням, як символ свободи людини у переміщенні, незважаючи на бюрократію, перешкоди, війну. Він дістав з-під своєї сорочки згорток білої тканини і віддав його корчмареві, який пообіцяв йому по завершенні бойових дій і встановленню миру розмістити міні-скульптуру Швейка у місті Ужгород.
Отримавши у подарунок велику пляшку слив’янки, бравий вояка покинув місто і вирушив на пошуки нових пригод. Корчмар виконав обіцянку і після завершення війни міні-скульптура Швейка оселилася на перилах набережної річки Уж, навпроти корчми, яка знаменита найсмачнішою у місті слив’янкою.
