Історичні факти про шоколад
Традиційно найбільш «шоколадними» країнами в Європі вважаються Бельгія і Швейцарія. Тривалий час у Європі шоколад вважали медичним засобом, загадковими заморськими ліками, бо він був несмачним. Тільки у XVII столітті його поступово почали сприймати як дорогий і вишуканий напій дворянства. Це стало можливим завдяки додаванню нових компонентів, перш за все цукру, а пізніше і молока.
Пити шоколад почали при іспанському королівському дворі, потім у Лондоні, а потім у всій Європі. XIX століття стало революційним у виробництві шоколаду. У 1828 році інженер Конрад ван Хоутен винайшов і запатентував гідравлічний прес, за допомогою якого з какао-бобів добували масло. У 1879 році, після восьми років експериментів, швейцарець Даніель Петер вперше випустив на ринок твердий молочний шоколад. У тому ж році винахідник Рудольф Ліндт з Берна, зробивши оригінальний пристрій, став займатись виробництвом шоколаду fondat, який танув у роті. Цей шоколад мав такий успіх, що через двадцять років цюріхський кондитер Рудольф Шпрюнглі придбав винахід Ліндта за 1,5 млн. франків, за які можна було купити 435 кілограмів золота.